• Ваш великодній кошик заслуговує на особливу прикрасу!

    Наші шоколадні яйця створені, щоб стати зіркою вашого великоднього кошика. Кожне яйце наповнене ніжними начинками, які подарують справжню насолоду вам та вашим гостям.

    У продажу лише: 25 березня - 12 квітня

    Діє особлива пропозиція 1=2.

    Купуйте бокс із 4 цілих шоколадних яєць — та отримуйте бокс із 4 шоколадних половинок у ПОДАРУНОК. Ви отримуєте вдвічі більше солодощів за ціною одного набору!

    А для тих, хто шукає щось справді унікальне, ми підготували 50 особливих шоколадних курчаток. Це ідеальний подарунок для дітей та близьких, який розкуповують миттєво.

    Замовляйте зараз на сайті, щоб гарантовано отримати свій набір до свята!

    Встигни забрати, поки лімітована серія є в наявності! Замовляй за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/ey3PDC Не ризикуй залишитись з пустими руками.

    👇🏻Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #цукерка #солодощі #солодке #конфета #зробленовукраїні #українськийбренд #гурман #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #подарунок #новинка #хіт #подарок #подарунок #солодке #акція #акция #пасха #великдень #писанка
    Ваш великодній кошик заслуговує на особливу прикрасу! ✨ Наші шоколадні яйця створені, щоб стати зіркою вашого великоднього кошика. Кожне яйце наповнене ніжними начинками, які подарують справжню насолоду вам та вашим гостям. У продажу лише: 25 березня - 12 квітня 🎁 Діє особлива пропозиція 1=2. Купуйте бокс із 4 цілих шоколадних яєць — та отримуйте бокс із 4 шоколадних половинок у ПОДАРУНОК. Ви отримуєте вдвічі більше солодощів за ціною одного набору! 💛 А для тих, хто шукає щось справді унікальне, ми підготували 50 особливих шоколадних курчаток. Це ідеальний подарунок для дітей та близьких, який розкуповують миттєво. Замовляйте зараз на сайті, щоб гарантовано отримати свій набір до свята! 👇 🎁 Встигни забрати, поки лімітована серія є в наявності! Замовляй за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/ey3PDC Не ризикуй залишитись з пустими руками. 👇🏻Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #цукерка #солодощі #солодке #конфета #зробленовукраїні #українськийбренд #гурман #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #подарунок #новинка #хіт #подарок #подарунок #солодке #акція #акция #пасха #великдень #писанка
    1
    42переглядів
  • Благовіщення

    Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 найважливіших свят, що відзначається християнами. Віряни східних православних церков відзначають його щороку 25 березня (7 квітня за юліанським календарем). Благовіщення не залежить від такого великого свята як Великдень, також воно відбувається незалежно від Великого посту.

    Християни вважають, що саме в цей день Пречиста Діва Марія отримала благу звістку від вісника Божого – Архангела Гавриїла, який сповістив їй, що вона зачала непорочно від Святого Духа та народить сина Божого, який буде величатися Ісусом Христом. Під час зародження християнської віри цей день став святкуватися щорічно та називався Благовіщенням Пресвятої Богородиці.

    Традиції та звичаї на день Благовіщення
    Ритуалів, яких дотримуються під час святкування цього свята, безліч. Ще наші предки вважали: якщо відзначати цей день згідно з віруваннями та традиціями, то життя буде щасливим та радісним впродовж усього року. Раніше святкування дня Благовіщення Пресвятої Богородиці не обмежувалось виключно богослужінням у Церкві. В цей день відбувалися гучні гуляння з хороводами та цікавими іграми.

    Одним з найбільших дійств на день Благовіщення вважалося випускання птахів. Старші люди казали, що випустивши птаха на волю, можна насолоджуватися щастям увесь рік. Звідси пішла традиція випускати голубів після шлюбного обряду на весіллі.

    Молодь стрибала через багаття, чим очищалася від усіляких недобрих думок та вчинків, що назбиралися за попередній рік. З усією нечистю багаття спалювало невдачі, з нею пов’язані. Для очищення також палили стару солому, якою застеляли ліжко. Також палили різні трави, а димом обкурювали верхній зимовий одяг.

    Вважалося також, що вмивання водою з талого снігу може зцілити від будь-яких недугів. Тому хворі та люди похилого віку брали сніг, розтоплювали його та вмивалися.

    Ще одна традиція свята, яка надовго укорінилася у простих сім’ях – називати свого чоловіка «милий» протягом усього дня. Якщо жінка промовить це слово, звертаючись до свого благовірного, щонайменше 40 разів, вона забезпечить любов та злагоду у сім’ї та відверне появу коханки.

    Під час відвідування церкви віряни намагалися придбати просфору, яка захищає від хвороб, заздрості, злодійства та неврожаю. Також важливо освятити воду в церкві, оскільки вона набуває цілющої сили.

    Ще одна стародавня традиція на день Благовіщення – палити харчову сіль. Згідно з переказами наших предків, палена сіль допомагає від важких захворювань. Сіль, яку протягом 10-15 хвилин тримали на гарячій сковорідці, мала магічну дію.

    Зола, що на день Благовіщення залишилася у печі, не викидалась, її використовували для удобрення хворих та слабких рослин.

    Заборони, яких цього дня дотримуються християни
    Табу на працю та різну діяльність стосуються майже всіх церковних свят і Благовіщення не є винятком. В цей день необхідно відмовитися від будь-яких справ по дому та важких фізичних та розумових завдань. Все необхідно зробити заздалегідь.

    Під особливою забороною в цей день знаходяться шиття та в’язання. Наші пращури вважали, що нитка – це символ людської долі. Якщо її обірвати чи обрізати у великий церковний день, то може обірватися життя людини, чи зіпсуватися доля всієї родини. Тому під час великих свят люди нічого не шили, не топили піч та не здійснювали інших, навіть найважливіших хатніх справ.

    Суворо заборонялося на Благовіщення та за день до цього свята займатися посівними роботами. І взагалі будь-яка робота на землі вважалися великим гріхом, який міг позбавити цілу родину врожаю.

    В давнину на Благовіщення дівчата навіть не заплітали в цей день коси, зачіски робили напередодні свята. Заплітаючи коси на Благовіщення, дівчина прирікала себе на важку долю, одиноке та навіть коротке життя. Є ще одна думка, чому не можна плести коси на Благовіщення. Таким чином дівчата оберігають своє волосся. Адже в минулому коса була не тільки символом краси, але й свідчила про здоров’я своєї власниці. Хлопці насамперед звертали увагу на здорових дівчат з довгою та товстою косою.

    За традицією на всі церковні свята люди одягали свій найкращий одяг. Проте з Благовіщенням все було по-інакшому. Люди вважали, що нове вбрання в цей день може порватися та зіпсуватися. Тому, щоб виглядати на Благовіщення красиво, наші бабусі одягали новий одяг напередодні свята.

    Природні прикмети на свято Благовіщення
    Люди у давнину велику увагу звертали на природні явища та прикмети, адже вони вказували на майбутній врожай та на необхідність робити ті чи інші приготування. Найбільше трактувалися прикмети на великі церковні свята. Існує ціла низка природних прикмет на Благовіщення, які мали певні тлумачення.

    Якщо на Благовіщення на небі не видно ластівок – це свідчить про холодну та пізню весну.
    Заморозки вночі свідчили про щедрий врожай ярих сортів пшениці, також варто очікувати на грибний рік.
    На вулиці тепло та сонячно, а на небі – жодної хмаринки? Необхідно готуватися до грозового літа.
    Дощ на Благовіщення – до сухого літа, а грозовий день – до хорошого врожаю горіхів.
    Якщо вночі на Благовіщення небо затягнуло хмарами, кури будуть нестися погано протягом всього року.
    Благовіщення Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 найважливіших свят, що відзначається християнами. Віряни східних православних церков відзначають його щороку 25 березня (7 квітня за юліанським календарем). Благовіщення не залежить від такого великого свята як Великдень, також воно відбувається незалежно від Великого посту. Християни вважають, що саме в цей день Пречиста Діва Марія отримала благу звістку від вісника Божого – Архангела Гавриїла, який сповістив їй, що вона зачала непорочно від Святого Духа та народить сина Божого, який буде величатися Ісусом Христом. Під час зародження християнської віри цей день став святкуватися щорічно та називався Благовіщенням Пресвятої Богородиці. Традиції та звичаї на день Благовіщення Ритуалів, яких дотримуються під час святкування цього свята, безліч. Ще наші предки вважали: якщо відзначати цей день згідно з віруваннями та традиціями, то життя буде щасливим та радісним впродовж усього року. Раніше святкування дня Благовіщення Пресвятої Богородиці не обмежувалось виключно богослужінням у Церкві. В цей день відбувалися гучні гуляння з хороводами та цікавими іграми. Одним з найбільших дійств на день Благовіщення вважалося випускання птахів. Старші люди казали, що випустивши птаха на волю, можна насолоджуватися щастям увесь рік. Звідси пішла традиція випускати голубів після шлюбного обряду на весіллі. Молодь стрибала через багаття, чим очищалася від усіляких недобрих думок та вчинків, що назбиралися за попередній рік. З усією нечистю багаття спалювало невдачі, з нею пов’язані. Для очищення також палили стару солому, якою застеляли ліжко. Також палили різні трави, а димом обкурювали верхній зимовий одяг. Вважалося також, що вмивання водою з талого снігу може зцілити від будь-яких недугів. Тому хворі та люди похилого віку брали сніг, розтоплювали його та вмивалися. Ще одна традиція свята, яка надовго укорінилася у простих сім’ях – називати свого чоловіка «милий» протягом усього дня. Якщо жінка промовить це слово, звертаючись до свого благовірного, щонайменше 40 разів, вона забезпечить любов та злагоду у сім’ї та відверне появу коханки. Під час відвідування церкви віряни намагалися придбати просфору, яка захищає від хвороб, заздрості, злодійства та неврожаю. Також важливо освятити воду в церкві, оскільки вона набуває цілющої сили. Ще одна стародавня традиція на день Благовіщення – палити харчову сіль. Згідно з переказами наших предків, палена сіль допомагає від важких захворювань. Сіль, яку протягом 10-15 хвилин тримали на гарячій сковорідці, мала магічну дію. Зола, що на день Благовіщення залишилася у печі, не викидалась, її використовували для удобрення хворих та слабких рослин. Заборони, яких цього дня дотримуються християни Табу на працю та різну діяльність стосуються майже всіх церковних свят і Благовіщення не є винятком. В цей день необхідно відмовитися від будь-яких справ по дому та важких фізичних та розумових завдань. Все необхідно зробити заздалегідь. Під особливою забороною в цей день знаходяться шиття та в’язання. Наші пращури вважали, що нитка – це символ людської долі. Якщо її обірвати чи обрізати у великий церковний день, то може обірватися життя людини, чи зіпсуватися доля всієї родини. Тому під час великих свят люди нічого не шили, не топили піч та не здійснювали інших, навіть найважливіших хатніх справ. Суворо заборонялося на Благовіщення та за день до цього свята займатися посівними роботами. І взагалі будь-яка робота на землі вважалися великим гріхом, який міг позбавити цілу родину врожаю. В давнину на Благовіщення дівчата навіть не заплітали в цей день коси, зачіски робили напередодні свята. Заплітаючи коси на Благовіщення, дівчина прирікала себе на важку долю, одиноке та навіть коротке життя. Є ще одна думка, чому не можна плести коси на Благовіщення. Таким чином дівчата оберігають своє волосся. Адже в минулому коса була не тільки символом краси, але й свідчила про здоров’я своєї власниці. Хлопці насамперед звертали увагу на здорових дівчат з довгою та товстою косою. За традицією на всі церковні свята люди одягали свій найкращий одяг. Проте з Благовіщенням все було по-інакшому. Люди вважали, що нове вбрання в цей день може порватися та зіпсуватися. Тому, щоб виглядати на Благовіщення красиво, наші бабусі одягали новий одяг напередодні свята. Природні прикмети на свято Благовіщення Люди у давнину велику увагу звертали на природні явища та прикмети, адже вони вказували на майбутній врожай та на необхідність робити ті чи інші приготування. Найбільше трактувалися прикмети на великі церковні свята. Існує ціла низка природних прикмет на Благовіщення, які мали певні тлумачення. Якщо на Благовіщення на небі не видно ластівок – це свідчить про холодну та пізню весну. Заморозки вночі свідчили про щедрий врожай ярих сортів пшениці, також варто очікувати на грибний рік. На вулиці тепло та сонячно, а на небі – жодної хмаринки? Необхідно готуватися до грозового літа. Дощ на Благовіщення – до сухого літа, а грозовий день – до хорошого врожаю горіхів. Якщо вночі на Благовіщення небо затягнуло хмарами, кури будуть нестися погано протягом всього року.
    113переглядів
  • День весняного рівнодення

    Втомившись від довгих зимових холодів, всі з нетерпінням чекають настання весни. Зазвичай цю пору року ми зустрічаємо разом з весняним рівноденням, яке в Північній півкулі відбувається 20-21 березня. Ця подія знаменує пробудження природи від зимового сну та початок теплого й родючого сезону. В астрономічному сенсі весняне рівнодення є миттю, коли Сонце у своєму русі екліптикою перетинає небесний екватор, а день та ніч практично зрівнюються за тривалістю. Від дати весняного рівнодення Північна півкуля Землі починає більше нахилятися до Сонця, тому збільшується світловий день та підвищується атмосферна температура. Це і є астрономічний початок весни.

    Християнство
    Коли в значній частині світу християнство замінило собою язичницькі вірування, весняне рівнодення стало відправною точкою у визначенні дати Великоднього свята — воскресіння Христа після розп’яття. В 325 році перший великий християнський собор в Нікеї постановив, що Великдень слід завжди відзначати в неділю, наступну за першим повним місяцем після весняного рівнодення.
    День весняного рівнодення Втомившись від довгих зимових холодів, всі з нетерпінням чекають настання весни. Зазвичай цю пору року ми зустрічаємо разом з весняним рівноденням, яке в Північній півкулі відбувається 20-21 березня. Ця подія знаменує пробудження природи від зимового сну та початок теплого й родючого сезону. В астрономічному сенсі весняне рівнодення є миттю, коли Сонце у своєму русі екліптикою перетинає небесний екватор, а день та ніч практично зрівнюються за тривалістю. Від дати весняного рівнодення Північна півкуля Землі починає більше нахилятися до Сонця, тому збільшується світловий день та підвищується атмосферна температура. Це і є астрономічний початок весни. Християнство Коли в значній частині світу християнство замінило собою язичницькі вірування, весняне рівнодення стало відправною точкою у визначенні дати Великоднього свята — воскресіння Христа після розп’яття. В 325 році перший великий християнський собор в Нікеї постановив, що Великдень слід завжди відзначати в неділю, наступну за першим повним місяцем після весняного рівнодення.
    144переглядів
  • День Святого Патрика

    Святий Патрик — християнський єпископ та місіонер, але найбільше його знають як покровителя Ірландії. Про цього святого існує багато легенд — вважають, що саме він приніс в Ірландію християнство та позбавив цю країну від змій. Спершу пам’ять Святого Патрика вшановували суто в релігійному контексті, але згодом святкування перетворилося ще й на світську подію з культурним та комерційним значенням. День Святого Патрика відзначається 17 березня, і в цей день кожен може відчути себе ірландцем — якщо не за народженням, то за духом. Вшановують святого не тільки в Ірландії, а й в багатьох інших країнах, особливо там, де є ірландська діаспора.

    Патрик – покровитель Ірландії
    Звісно, він не був першим місіонером-християнином в цій країні – на той час там вже були християни, хоч і нечисленні. Проте як проповідник, Патрик мав перевагу — роки в ірландському полоні допомогли йому добре вивчити мову та вірування ірландців. Тому він подавав людям своє вчення так, щоб воно було для них більш прийнятним.

    Священник поєднував християнські догми з традиційними ірландськими віруваннями. Так, Патрик зміг пояснити людям принцип Святої Трійці на прикладі трилистника конюшини, адже ірландці були друїдами та поважали все, що пов’язане з природою.

    Він запровадив вогнища на Великдень, бо ірландці звикли вшановувати своїх богів вогнем. Також Патрику належить авторство кельтського хреста, в якому він поєднав власне хрест та прадавній язичницький символ — Сонце.

    В Ірландії тоді правили десятки дрібних королів і досить часто виникали міжусобні війни. Релігією з пантеоном численних богів опікувалися друїдські жерці, які в своїх обрядах інколи вдавалися до людських жертвоприношень.

    Особливо хвилювало Патрика становище ірландських рабів — ставлення до них було жорстоким. Пам’ятаючи своє минуле, проповідник всіляко намагався їм допомогти. Його заслугою вважають створення більш демократичного на той час правового кодексу.

    Християнська місія давалася нелегко — Патрику погрожували, кілька разів він був жорстоко побитий, потрапляв за грати. Попри це, методи проповідництва священника не були жорстокими й прямолінійними. Патрику були властиві співчуття та прощення, а церкви й монастирі, засновані ним, ставали центрами освіти, де людей навчали грамоті.

    З часом, живучи серед ірландців, Патрик відкрив у них прекрасні людські риси — відвагу, щедрість, довірливість. Він ніби сам став ірландцем та зміг щиро полюбити народ, який колись зробив його рабом. Зі свого боку, ірландці визнали Святого Патрика своїм другом та покровителем.

    Служіння місіонера тривало близько 30 років, і за цей час йому вдалося навернути до християнства тисячі людей. Патрик став першим ірландським єпископом в місті Арма, де збудував католицький храм та заснував богословську школу. Під кінець життя Патрик оселився в графстві Даун, де й помер 17 березня 461 року.
    День Святого Патрика Святий Патрик — християнський єпископ та місіонер, але найбільше його знають як покровителя Ірландії. Про цього святого існує багато легенд — вважають, що саме він приніс в Ірландію християнство та позбавив цю країну від змій. Спершу пам’ять Святого Патрика вшановували суто в релігійному контексті, але згодом святкування перетворилося ще й на світську подію з культурним та комерційним значенням. День Святого Патрика відзначається 17 березня, і в цей день кожен може відчути себе ірландцем — якщо не за народженням, то за духом. Вшановують святого не тільки в Ірландії, а й в багатьох інших країнах, особливо там, де є ірландська діаспора. Патрик – покровитель Ірландії Звісно, він не був першим місіонером-християнином в цій країні – на той час там вже були християни, хоч і нечисленні. Проте як проповідник, Патрик мав перевагу — роки в ірландському полоні допомогли йому добре вивчити мову та вірування ірландців. Тому він подавав людям своє вчення так, щоб воно було для них більш прийнятним. Священник поєднував християнські догми з традиційними ірландськими віруваннями. Так, Патрик зміг пояснити людям принцип Святої Трійці на прикладі трилистника конюшини, адже ірландці були друїдами та поважали все, що пов’язане з природою. Він запровадив вогнища на Великдень, бо ірландці звикли вшановувати своїх богів вогнем. Також Патрику належить авторство кельтського хреста, в якому він поєднав власне хрест та прадавній язичницький символ — Сонце. В Ірландії тоді правили десятки дрібних королів і досить часто виникали міжусобні війни. Релігією з пантеоном численних богів опікувалися друїдські жерці, які в своїх обрядах інколи вдавалися до людських жертвоприношень. Особливо хвилювало Патрика становище ірландських рабів — ставлення до них було жорстоким. Пам’ятаючи своє минуле, проповідник всіляко намагався їм допомогти. Його заслугою вважають створення більш демократичного на той час правового кодексу. Християнська місія давалася нелегко — Патрику погрожували, кілька разів він був жорстоко побитий, потрапляв за грати. Попри це, методи проповідництва священника не були жорстокими й прямолінійними. Патрику були властиві співчуття та прощення, а церкви й монастирі, засновані ним, ставали центрами освіти, де людей навчали грамоті. З часом, живучи серед ірландців, Патрик відкрив у них прекрасні людські риси — відвагу, щедрість, довірливість. Він ніби сам став ірландцем та зміг щиро полюбити народ, який колись зробив його рабом. Зі свого боку, ірландці визнали Святого Патрика своїм другом та покровителем. Служіння місіонера тривало близько 30 років, і за цей час йому вдалося навернути до християнства тисячі людей. Патрик став першим ірландським єпископом в місті Арма, де збудував католицький храм та заснував богословську школу. Під кінець життя Патрик оселився в графстві Даун, де й помер 17 березня 461 року.
    1
    170переглядів
  • РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ

    Сиропусна неділя. Цього дня дозволялося наїстися вареників із сиром та сметаною.

    Вважалося, що саме сьогодні має відбутися Страшний суд, а тому люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» - просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Відвідували й цвинтар, щоб і померлі родичі простили їм.

    Після останньої скоромної вечері кожен член родини брав круто зварене яйце й розбивав його об лоба. Потім треба було дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робилося це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

    Щоб побачити відьму, треба в Сиропусну неділю при вечері виколупати з останнього вареника сир, зав'язати у вузлик, покласти в рот і так тримати до ранку. Вранці, у Жилавий понеділок, піти до церкви й вистояти всю обідню на одному місці, не поворухнувшись. Удома треба сховати сир у гаманець і зберігати його разом із грішми аж до Великодня. На Великдень, як переспівають «Христос воскрес», стати на паперті. Котра з жінок підійде, та і є відьма...

    З відривного календаря "Криниченька" за 22 лютого.
    ----------
    РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Сиропусна неділя. Цього дня дозволялося наїстися вареників із сиром та сметаною. Вважалося, що саме сьогодні має відбутися Страшний суд, а тому люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» - просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Відвідували й цвинтар, щоб і померлі родичі простили їм. Після останньої скоромної вечері кожен член родини брав круто зварене яйце й розбивав його об лоба. Потім треба було дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робилося це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила. Щоб побачити відьму, треба в Сиропусну неділю при вечері виколупати з останнього вареника сир, зав'язати у вузлик, покласти в рот і так тримати до ранку. Вранці, у Жилавий понеділок, піти до церкви й вистояти всю обідню на одному місці, не поворухнувшись. Удома треба сховати сир у гаманець і зберігати його разом із грішми аж до Великодня. На Великдень, як переспівають «Христос воскрес», стати на паперті. Котра з жінок підійде, та і є відьма... З відривного календаря "Криниченька" за 22 лютого. ----------
    1
    445переглядів 1 Поширень
  • НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА

    Ось за тиждень уже Пасха,
    Хай зійде́ Господня ласка,
    Божа ласка хай зійде́ на нас усіх.
    Хай задзвонять дзво́ни МИРУ,
    За це Бога молим щиро,
    ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг.

    Вже неділенька шуткова,
    Квітне гілочка вербова,
    Вона сили і здоров’я додає.
    Ще й душі́ вона торкає,
    Про Великдень сповіщає,
    І освяченая гілка легко б’є.

    Ніжні котитки вербові
    Ми освячуєм в любові,
    У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть,
    Щоб нам сонце усміхнулось,
    Мирне небо простягнулось,
    Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть.

    Вже за тиждень Пасха світла,
    Україна щоб розквітла,
    А верба біду щоб гнала геть від нас,
    Щоб у МИРІ ми скупались
    І без ворога зостались,
    Аби чорний день наза́вжди вже погас.

    Хай квітує Україна,
    Лине мова солов’їна,
    України без вербиченьки нема.
    Світло темінь переможе,
    Нам Всевишній допоможе
    Й Божа ласка буде за́вжди з усіма.

    09.04.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 979696
    НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА Ось за тиждень уже Пасха, Хай зійде́ Господня ласка, Божа ласка хай зійде́ на нас усіх. Хай задзвонять дзво́ни МИРУ, За це Бога молим щиро, ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг. Вже неділенька шуткова, Квітне гілочка вербова, Вона сили і здоров’я додає. Ще й душі́ вона торкає, Про Великдень сповіщає, І освяченая гілка легко б’є. Ніжні котитки вербові Ми освячуєм в любові, У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть, Щоб нам сонце усміхнулось, Мирне небо простягнулось, Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть. Вже за тиждень Пасха світла, Україна щоб розквітла, А верба біду щоб гнала геть від нас, Щоб у МИРІ ми скупались І без ворога зостались, Аби чорний день наза́вжди вже погас. Хай квітує Україна, Лине мова солов’їна, України без вербиченьки нема. Світло темінь переможе, Нам Всевишній допоможе Й Божа ласка буде за́вжди з усіма. 09.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979696
    426переглядів
  • #Наша_нематеріальна_спадщина

    РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

    Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

    Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

    Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

    Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
    -----------

    https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC
    #Наша_нематеріальна_спадщина РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі. Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято. Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують. Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня. ----------- https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC
    1Kпереглядів
  • #Наша_нематеріальна_спадщина

    РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

    Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

    Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

    Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

    Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
    -----------

    https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC
    #Наша_нематеріальна_спадщина РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі. Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято. Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують. Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня. ----------- https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC
    1
    1Kпереглядів
  • Так і живемо!:)
    @Павел Белянський:

    - І як ото воно?
    - Срака!
    - Та повна. Світла нема, опалення нема.
    - Так і грошей нема.
    - Сьогодні, оно кажуть, росіяни по нас ще ракетами гупнуть.
    - Ракетами - то завтра.
    - Сьогодні, оно кажуть. Завтра бомбой ядерною чи атомною.
    - Та обома, мабуть.
    - Срака
    - Повна.
    - А що ви на Різдво? До своїх чи як?
    - До своїх на Великдень поїдемо. А на Різдво до свекрухи. Я до холодця ноги вже купила.
    - Мені краще ото бомбой, чим до свекрухи.
    - То помогай Бог.
    - І вам, і вам.

    ...Написано 2 роки тому, нічого не змінилося...
    Так і живемо!:) @Павел Белянський: - І як ото воно? - Срака! - Та повна. Світла нема, опалення нема. - Так і грошей нема. - Сьогодні, оно кажуть, росіяни по нас ще ракетами гупнуть. - Ракетами - то завтра. - Сьогодні, оно кажуть. Завтра бомбой ядерною чи атомною. - Та обома, мабуть. - Срака - Повна. - А що ви на Різдво? До своїх чи як? - До своїх на Великдень поїдемо. А на Різдво до свекрухи. Я до холодця ноги вже купила. - Мені краще ото бомбой, чим до свекрухи. - То помогай Бог. - І вам, і вам. ...Написано 2 роки тому, нічого не змінилося...
    278переглядів
  • Віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці
    Щорічно 25 листопада (8 грудня) віряни відзначають Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день символізує завершення святкувань, які тривають кілька днів, і є важливою частиною ортодоксальної літургії. Віддання (повернення) — вважається часом для повернення до звичайного життя після святкових днів, а також моментом для глибшого переосмислення значення свята. Введення в Храм Пресвятої Богородиці відзначається 21 листопада.

    Історичний Контекст
    Традиція святкування важливих християнських подій протягом кількох днів має коріння у Старому Завіті. У ранньохристиянські часи ця практика була поширена, особливо на восьмий день після свята. З часів імператора Костянтина І встановилися восьмиденні святкування, які згодом розвинулися у традицію віддання великих свят, таких як Великдень, П’ятидесятниця, Богоявлення та Різдво Христове.


    Особливості Святкування
    У православній церкві деякі свята, з різних історичних причин, не мають віддання. До таких свят належать Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Усікновення чесного розділу святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, Обрізання Господнє та день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Церква як живий організм постійно змінюється, але суть свят залишається незмінною.

    Традиції та Звичаї
    На Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці віруючі уникають будь-якої роботи та беруть участь у церковних службах. Це день, коли віряни зосереджуються на духовному переосмисленні свята та його значення у їхньому житті.

    Віддання свят відзначається як у католицькому, так і в православному календарях, але з різними датами та традиціями.

    Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці є значущим днем у церковному календарі, який відзначається урочистостями та духовним переосмисленням. Це день, коли віряни віддають шану Пресвятій Богородиці та згадують історичні та духовні корені своєї віри.
    Віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці Щорічно 25 листопада (8 грудня) віряни відзначають Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день символізує завершення святкувань, які тривають кілька днів, і є важливою частиною ортодоксальної літургії. Віддання (повернення) — вважається часом для повернення до звичайного життя після святкових днів, а також моментом для глибшого переосмислення значення свята. Введення в Храм Пресвятої Богородиці відзначається 21 листопада. Історичний Контекст Традиція святкування важливих християнських подій протягом кількох днів має коріння у Старому Завіті. У ранньохристиянські часи ця практика була поширена, особливо на восьмий день після свята. З часів імператора Костянтина І встановилися восьмиденні святкування, які згодом розвинулися у традицію віддання великих свят, таких як Великдень, П’ятидесятниця, Богоявлення та Різдво Христове. Особливості Святкування У православній церкві деякі свята, з різних історичних причин, не мають віддання. До таких свят належать Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Усікновення чесного розділу святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, Обрізання Господнє та день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Церква як живий організм постійно змінюється, але суть свят залишається незмінною. Традиції та Звичаї На Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці віруючі уникають будь-якої роботи та беруть участь у церковних службах. Це день, коли віряни зосереджуються на духовному переосмисленні свята та його значення у їхньому житті. Віддання свят відзначається як у католицькому, так і в православному календарях, але з різними датами та традиціями. Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці є значущим днем у церковному календарі, який відзначається урочистостями та духовним переосмисленням. Це день, коли віряни віддають шану Пресвятій Богородиці та згадують історичні та духовні корені своєї віри.
    530переглядів
Більше результатів