• Сссссцкцбнблдгсня…
    В новини хуч не заглядай…
    Тривога за тривогою.
    Якась хххня дзилинчить, ппппписюни з ППО той непотріб ганяють.
    Щось десь гепає…

    Ааааа в інтернетах українці сруться!:)
    Як то кажуть?:)
    - Коли українці сруться, це значить, що обстановка більш-менш норм.
    Якщо щось страшне - українці обʼєднуються!

    Обожнюю наше село!!!
    Поки містяни чубляться, коли доводять безглуздість необхідності створення якихось продовольчих запасів, село живе своє життя!

    Й мовчки робить те, що робили селяни завжди. В будь які часи.
    Вввввййййобує.
    Скільки сил та можливостей є, вввввйобує.
    Готується до зими.

    Аж заздрю тим, хто може дозволити собі таку собі легковажність?…
    Вроджене почуття відповідальності, генетична памʼять, кількісно-якісний склад родини та, на жаль, багаторічний особистий досвід, не передбачає можливості розслабити булки…

    Ні в девʼяностих, ні в чотирнадцятому, ні навіть в двадцять другому ті запаси, які вся моя родина та я мали завжди, зайвими не були.

    Зрозуміло, що й зараз нічого хорошого від братерського сусідства очікувати не слід?
    Тому готуємося до зими.

    Я ж про моє чудове село?
    За половину дня прям під хвіртку привезли чергових сотню килограмів картоплі! Й ще сто привезуть в понеділок!

    Оооооттакезного бройлера!
    Шшшшмат кровʼянки кг на півтора!
    Домашньої курячої ковбаси!
    Пʼять відер їдла для курей!

    Борошно, цукор, сіль, гречка, рис, макарони, олія в нас є з запасом завжди!

    Так, картоплю я лінуюся ростити, тому купую.
    Буряки з морквою поки в городі.
    Але ж вродило добре!

    Цибулю свою вже вибрали й майже всю використали на консервацію.
    То придбали ще.

    Докупили ще перців.
    Бо свої також всі по банках!:)
    Баклажани терпляче очікують, поки я нарешті зверну на них увагу!:)

    Скільки вже закатано банок, гадки не маю!:)
    До льоху поки що не ходила!:)
    Синочок тільки встигає туди тягати чергові слоїки!:)

    На випадок відсутності електрики є генератор, павербанки, ліхтарики, батарейки.

    На випадок відсутності газу є дровʼяна плита. Й дрова для неї також є.

    В наявності турбопіч для двору. Газовий туристичний примус для кухні. По скрині сухого спирту й свічок.

    У дворі криниця.
    Й кількасот літрів води вже зберігається в різних ємностях.

    В сараї курки, які несуть яйця! Й яких, якщо що, також можливо зʼїсти?:)

    Туристичний душ та маленький прилад для прання, які заряджаються від USB, є.
    Мильно-рильне приладдя також ж в асортименті.

    Аби були цілі голови.
    Й дах над ними.
    Все інше подолаємо.
    Сссссцкцбнблдгсня… В новини хуч не заглядай… Тривога за тривогою. Якась хххня дзилинчить, ппппписюни з ППО той непотріб ганяють. Щось десь гепає… Ааааа в інтернетах українці сруться!:) Як то кажуть?:) - Коли українці сруться, це значить, що обстановка більш-менш норм. Якщо щось страшне - українці обʼєднуються! Обожнюю наше село!!! Поки містяни чубляться, коли доводять безглуздість необхідності створення якихось продовольчих запасів, село живе своє життя! Й мовчки робить те, що робили селяни завжди. В будь які часи. Вввввййййобує. Скільки сил та можливостей є, вввввйобує. Готується до зими. Аж заздрю тим, хто може дозволити собі таку собі легковажність?… Вроджене почуття відповідальності, генетична памʼять, кількісно-якісний склад родини та, на жаль, багаторічний особистий досвід, не передбачає можливості розслабити булки… Ні в девʼяностих, ні в чотирнадцятому, ні навіть в двадцять другому ті запаси, які вся моя родина та я мали завжди, зайвими не були. Зрозуміло, що й зараз нічого хорошого від братерського сусідства очікувати не слід? Тому готуємося до зими. Я ж про моє чудове село? За половину дня прям під хвіртку привезли чергових сотню килограмів картоплі! Й ще сто привезуть в понеділок! Оооооттакезного бройлера! Шшшшмат кровʼянки кг на півтора! Домашньої курячої ковбаси! Пʼять відер їдла для курей! Борошно, цукор, сіль, гречка, рис, макарони, олія в нас є з запасом завжди! Так, картоплю я лінуюся ростити, тому купую. Буряки з морквою поки в городі. Але ж вродило добре! Цибулю свою вже вибрали й майже всю використали на консервацію. То придбали ще. Докупили ще перців. Бо свої також всі по банках!:) Баклажани терпляче очікують, поки я нарешті зверну на них увагу!:) Скільки вже закатано банок, гадки не маю!:) До льоху поки що не ходила!:) Синочок тільки встигає туди тягати чергові слоїки!:) На випадок відсутності електрики є генератор, павербанки, ліхтарики, батарейки. На випадок відсутності газу є дровʼяна плита. Й дрова для неї також є. В наявності турбопіч для двору. Газовий туристичний примус для кухні. По скрині сухого спирту й свічок. У дворі криниця. Й кількасот літрів води вже зберігається в різних ємностях. В сараї курки, які несуть яйця! Й яких, якщо що, також можливо зʼїсти?:) Туристичний душ та маленький прилад для прання, які заряджаються від USB, є. Мильно-рильне приладдя також ж в асортименті. Аби були цілі голови. Й дах над ними. Все інше подолаємо.
    301views
  • - Юлю, йди!!!
    - Йди вже, Юлю!!!
    - Юлю, підійми свою дупу та йди вже! Звершувати йди!!!

    То я сама до себе звертаюся!:)
    Бо понапланувала собі ажжж занадто справ?:)

    Рррррозісрала все!:)
    Синеньких нарізала й насолила!
    Перців начистила й також нарізала?

    Нащо?
    Щоб смажити!:)
    Й складати їх шарами з баклажанами й часником! А потім смачнезним марінадом залити!!!

    Й все це планувалося робити між закладанням в банки фаршированих часником й зеленню помідорів?:)
    З метою подальшого заквашування?:)

    Й знов щось пішло не так!:)
    Та я тільки миску часнику пів дня чистила!:)

    Вже й часник перемолола мʼясорубкою?:)
    Й зелені донечка насмикала у городі й начекрижила ножицями?:)

    Йди, Юлю!:)
    Та нарешті берися до роботи?:)

    Так ні?:)
    Ірина Олександрова плову наготувала?:)
    Й як після миски плову та ще й з буряками по-корейські висуватися на звершення???:)

    Примусила себе!:)
    Піднялася й пішла!:)
    Куди?:)
    Уууууу квітник!:) Троянди знімкувати!:)

    Знайшла вилллламану кхям гілку троянд! Котики ж мої, мабуть, зʼясовували відносини?:)
    Знов пішла!:)

    Знов не на свій консервний завод?:)
    Пішла по вазу для зламаних троянд!:)))
    Такий собі сільський натюрморт вийшов!:)

    Осьо-сьо ще цигарку вицмулю й піду вже!:)
    Сподіваюся, що піду!:)
    Вже!:)))

    Й з ночеру ще тривога за тривогою.
    Підвищена небезпека за підвищеною.
    Дррррратують…
    - Юлю, йди!!! - Йди вже, Юлю!!! - Юлю, підійми свою дупу та йди вже! Звершувати йди!!! То я сама до себе звертаюся!:) Бо понапланувала собі ажжж занадто справ?:) Рррррозісрала все!:) Синеньких нарізала й насолила! Перців начистила й також нарізала? Нащо? Щоб смажити!:) Й складати їх шарами з баклажанами й часником! А потім смачнезним марінадом залити!!! Й все це планувалося робити між закладанням в банки фаршированих часником й зеленню помідорів?:) З метою подальшого заквашування?:) Й знов щось пішло не так!:) Та я тільки миску часнику пів дня чистила!:) Вже й часник перемолола мʼясорубкою?:) Й зелені донечка насмикала у городі й начекрижила ножицями?:) Йди, Юлю!:) Та нарешті берися до роботи?:) Так ні?:) Ірина Олександрова плову наготувала?:) Й як після миски плову та ще й з буряками по-корейські висуватися на звершення???:) Примусила себе!:) Піднялася й пішла!:) Куди?:) Уууууу квітник!:) Троянди знімкувати!:) Знайшла вилллламану кхям гілку троянд! Котики ж мої, мабуть, зʼясовували відносини?:) Знов пішла!:) Знов не на свій консервний завод?:) Пішла по вазу для зламаних троянд!:))) Такий собі сільський натюрморт вийшов!:) Осьо-сьо ще цигарку вицмулю й піду вже!:) Сподіваюся, що піду!:) Вже!:))) Й з ночеру ще тривога за тривогою. Підвищена небезпека за підвищеною. Дррррратують…
    284views
  • Коли почав орати, то в сопілку не грати!?:)

    То я про кого?:)
    То я про себе!:)

    Ще зранку почигикала у город!:)
    Трошки врожаїв визбирала!

    Й досі веду перманентні підготовчі роботи!
    Й увесь свій гуртожиток залучаю до творчої діяльності!:)

    Синочка організувала відтягти до льоху попередні декілька серій своєї консервативної діяльності!:)

    Донечка мені перці шаткує!

    Ірина Олександрова відправила сортувати помідори!:)
    Які увесь гуртожиток буде їсти? Й які підлягають утилізації?:)

    Другу частину пересортувала ще раз!:)
    На ті, що підуть на борщову заправку.
    Й ще відро відібрала на завтра. Бо є в мене ще план на них!:)

    Моркву мʼясорубкою нашаткувала.
    Помідори киплять.
    Зараз їх переколотаю блендером.
    Додам помідори з перцями.
    Й як проваряться, закативатиму в банки!
    Без будь яких додатків!

    Все одне, потім взимку засмажку з тієї заправки робитиму!:) Тоді смак й відрегулюю!:)

    Й так. Буряків в борщовій заправці в мене не водиться!:) Бо в моєму варіанті заправку я можу й до борщу використати, й рибу затоматити, й до мʼяса чи коКлеточок підливку зобразити!:)

    Пригоди щохвилинно!:)
    Відклала ж на завтрашні звершення відро помідорів!?:)

    Вистрибую у двір, собака Вахтанг чимось плямкає й біля нього плями?:) З насіннячком!?:)

    Відʼїв з відра помідорів трошки!:)))
    Встиг!:) Поки я зайнята була!:)

    Я ж вважаю, якщо сама від будь чого помідорного рігайууу, то воно й Вахочці не тре?:)
    Не вгадала!:)))

    Ще трохи покипить?
    Й виходжу на фінішну пряму!:)

    Ви як там?
    Коли почав орати, то в сопілку не грати!?:) То я про кого?:) То я про себе!:) Ще зранку почигикала у город!:) Трошки врожаїв визбирала! Й досі веду перманентні підготовчі роботи! Й увесь свій гуртожиток залучаю до творчої діяльності!:) Синочка організувала відтягти до льоху попередні декілька серій своєї консервативної діяльності!:) Донечка мені перці шаткує! Ірина Олександрова відправила сортувати помідори!:) Які увесь гуртожиток буде їсти? Й які підлягають утилізації?:) Другу частину пересортувала ще раз!:) На ті, що підуть на борщову заправку. Й ще відро відібрала на завтра. Бо є в мене ще план на них!:) Моркву мʼясорубкою нашаткувала. Помідори киплять. Зараз їх переколотаю блендером. Додам помідори з перцями. Й як проваряться, закативатиму в банки! Без будь яких додатків! Все одне, потім взимку засмажку з тієї заправки робитиму!:) Тоді смак й відрегулюю!:) Й так. Буряків в борщовій заправці в мене не водиться!:) Бо в моєму варіанті заправку я можу й до борщу використати, й рибу затоматити, й до мʼяса чи коКлеточок підливку зобразити!:) Пригоди щохвилинно!:) Відклала ж на завтрашні звершення відро помідорів!?:) Вистрибую у двір, собака Вахтанг чимось плямкає й біля нього плями?:) З насіннячком!?:) Відʼїв з відра помідорів трошки!:))) Встиг!:) Поки я зайнята була!:) Я ж вважаю, якщо сама від будь чого помідорного рігайууу, то воно й Вахочці не тре?:) Не вгадала!:))) Ще трохи покипить? Й виходжу на фінішну пряму!:) Ви як там?
    1comments 260views
  • Підірвалася зранку й пішла-пішла-піііііііішла собі сайгачити по обійстю!:)

    Тих нагодуй?
    Цим води налий?
    Тут недопалки собачі визбирай?
    Там білизну по мотузкам у дворі начіпляй?:)

    Ще нічого життєстверджуючого не назвершувала, а вже втомилася!:)
    Так це мені ще дівчатка мої допомагають? В хаті прибирають, їсточки готують?

    Аааааааа з кожної праски волають про те, що все котиться в ййййєбббеня?:) Це по-перше?
    По-друге, знов й знов лякають важкою зимою?

    Аааааа якщо ййййєбббеня стануться не такі, щоб дуже-дуже?:)
    А довкілля моє має особливість конструкціі чудово їсти, щоб не сталося?:)

    Тож нам своє робить! Майже щоденно готуюся до важкої зими, пххххаю літо в банки, відерця та лотки!:)

    Сьогодні на порядку денному - буряки!
    Не консервовані!:)
    По-корейські!:)

    Пів дня пройшло, а я ще навіть не на середині процесу!:)
    Начистила, мʼясорубкою з підходящою насадкою накрутила!
    Зараз грітиму олійку.
    Все колумеситиму й в підготовану тару складатиму!:)

    В мисці поки що напівфабрикат!?
    А мене з ложкою від бурякової мисочки вже ганяти тре!:)
    То цей?:)
    Чергу за мною до горщика не займати!:)))

    Рецепт дам!:)
    Але?:)
    Але з рецепту в готовому продукті - тільки назва!:)))

    Бо знайшла в своїх закапелках два пакети приправи для корейської моркви!:)
    Ну а далі лила-сипала різного, аби мені смакувало!:)

    Все.
    Бурхливо фінішувала!
    Душ!
    Й вильожуватися!!!
    Якщо, перепрошую, на горщик не покличуть!:) Після такої кількості вижраного буряку?:)

    Ви як там?
    Підірвалася зранку й пішла-пішла-піііііііішла собі сайгачити по обійстю!:) Тих нагодуй? Цим води налий? Тут недопалки собачі визбирай? Там білизну по мотузкам у дворі начіпляй?:) Ще нічого життєстверджуючого не назвершувала, а вже втомилася!:) Так це мені ще дівчатка мої допомагають? В хаті прибирають, їсточки готують? Аааааааа з кожної праски волають про те, що все котиться в ййййєбббеня?:) Це по-перше? По-друге, знов й знов лякають важкою зимою? Аааааа якщо ййййєбббеня стануться не такі, щоб дуже-дуже?:) А довкілля моє має особливість конструкціі чудово їсти, щоб не сталося?:) Тож нам своє робить! Майже щоденно готуюся до важкої зими, пххххаю літо в банки, відерця та лотки!:) Сьогодні на порядку денному - буряки! Не консервовані!:) По-корейські!:) Пів дня пройшло, а я ще навіть не на середині процесу!:) Начистила, мʼясорубкою з підходящою насадкою накрутила! Зараз грітиму олійку. Все колумеситиму й в підготовану тару складатиму!:) В мисці поки що напівфабрикат!? А мене з ложкою від бурякової мисочки вже ганяти тре!:) То цей?:) Чергу за мною до горщика не займати!:))) Рецепт дам!:) Але?:) Але з рецепту в готовому продукті - тільки назва!:))) Бо знайшла в своїх закапелках два пакети приправи для корейської моркви!:) Ну а далі лила-сипала різного, аби мені смакувало!:) Все. Бурхливо фінішувала! Душ! Й вильожуватися!!! Якщо, перепрошую, на горщик не покличуть!:) Після такої кількості вижраного буряку?:) Ви як там?
    286views
  • Зранку займаюся психологією…
    Ппппссссихую…

    Пооооонапланувала собі чергових звершень?
    Й ззззздулася…

    Хотіла ж наробити буряків по-корейські? (Цікаво, ті корейці взагалі хуч раз смакували український варіант приготування овочей таким чином?:)

    Й відро буряків мені синочок насмикав у городі?
    Й я їх вже навіть залила водою, щоб помити?

    Йййййй?
    Залишилося помити, натерти електричною мʼясорубкою, додати спеції та залити оцтом й олією???

    А я?
    А.
    Я.
    Не.
    Хочу…

    Не тільки тими буряками займатися?
    Я взагалі рухатися не хочу…

    Ні. Перемити я їх, звичайно, перемила?
    Я навіть їхні дзьобики з дупками обрізала…

    А все інше - не сьогодні…
    Завтра.
    Може.

    Ви як там?
    Зранку займаюся психологією… Ппппссссихую… Пооооонапланувала собі чергових звершень? Й ззззздулася… Хотіла ж наробити буряків по-корейські? (Цікаво, ті корейці взагалі хуч раз смакували український варіант приготування овочей таким чином?:) Й відро буряків мені синочок насмикав у городі? Й я їх вже навіть залила водою, щоб помити? Йййййй? Залишилося помити, натерти електричною мʼясорубкою, додати спеції та залити оцтом й олією??? А я? А. Я. Не. Хочу… Не тільки тими буряками займатися? Я взагалі рухатися не хочу… Ні. Перемити я їх, звичайно, перемила? Я навіть їхні дзьобики з дупками обрізала… А все інше - не сьогодні… Завтра. Може. Ви як там?
    247views
  • З кожної праски суне гидка інформація про чергову зиму, яку нам якось тре пережити…

    Й знов виникають закономірні питання, як до тієї зими підготуватися?

    За ступенем важливості та у міру згадки такий собі список. З особистого досвіду.

    Більша частина обовʼязкових пунктів була виконана ще наприкінці 2021 року.
    Старий воїн – мудрий воїн. Майстерність, здобуту ще в 2014, не пропʼєш.

    Дрова, по лантуху борошна й цукру, кг по пʼять тих круп, що їдять.
    Сіль. Сірники. Газові пальники.
    Помічні в критичних обставинах різні там Мівіни, макаронні та картопляні. Консерви рибні та мʼясні.
    Олія ж ще!
    Олії вже є пʼять пʼятилітрових пляшок.
    Смальцю натоплено.

    Мʼясо з яйцями - в курячому сараї!:) Зберігається в природному стані!:) Бігає, кукурікає, жере та сере!:)

    Дровʼяну пічку ще влітку 2022 в хаті побудували.

    Консервую, як перелякана!
    Картоплі кг 400 придбаю, як почнуть копати односельчани.
    Цибуля, морква, буряки ростуть в городі!

    Газовий примус та балончики до нього, придворна турбопіч, свічки, спиртові пігулки, настільні лампи та ліхтарики на батарейках та з USB, гасова лампа, пʼять літрів гасу, дві електричних плитки також ще з 2021-2022 є.
    На кожного з родини - по три павера.
    Збираюся придбати комплект: балон газовий з пальником 5 л.
    Нехай буде. Краще перепильнувати, ніж недопильнувати!

    Ще в мене є генератор.
    Друзі колись з Німеччини прислали!
    EvoFlow чи зарядної станції нема, по грошах не тягнем їх придбання.
    Добре себе зарекомендували ліхтарі и невеликої ємності сонячні батареї. Вкинув на підвіконня, й телефона вже є чим зарядити, коли всі павери вже ййййок?

    Великі сміттєві пакети в унітаз, щоб бути готовим не тільки до відсутності води, а й до неможливості взагалі якийсь час з тієї хати вийти.

    Окрім водоводу в хаті на обійсті ще й криниця є.
    Й в усіх канапах в пластикових пляшках вже зберігається десь пів тони води.

    Пігульки обовʼязкові місяців на три хочаб!
    Різноманітний перевʼязувальний матеріал.
    Вологі та спиртові серветки.
    Для дівок - закляпки, також не на один мензіс.
    Портативний душ, який від USB заряджається. Або найпростіший похідний.

    Цигарки…
    В мене вже й люлька є!:) Табаку поки що нема, випалила увесь, але я памʼятаю, що його тре придбати!

    Й їдло для тварин: курок, котів, собак, також не менш на три місяці запас… Обробки для зграї від бліх, гельмінтів та кліщів.

    Якісь байкові й овчині простирадла та ковдри.
    Флісовий та вовняний одяг.
    Шкарпетки тоненькі бавовняні. Й на них - з натуральної вовни.
    Взагалі, багатошаровість одягу чудово тримає тепло.
    Грілку ще купіть! Отаку, як бабці наші користувалися, гумову!!!

    Ще придивляюся до шкарпеток, рукавичок та камізелек з підігрівом.

    Термоси нехай також будуть.

    Найголовне, щоб бошки наші вціліли. Й щоб над ними був цілий дах.

    Невсеремось!!!
    З кожної праски суне гидка інформація про чергову зиму, яку нам якось тре пережити… Й знов виникають закономірні питання, як до тієї зими підготуватися? За ступенем важливості та у міру згадки такий собі список. З особистого досвіду. Більша частина обовʼязкових пунктів була виконана ще наприкінці 2021 року. Старий воїн – мудрий воїн. Майстерність, здобуту ще в 2014, не пропʼєш. Дрова, по лантуху борошна й цукру, кг по пʼять тих круп, що їдять. Сіль. Сірники. Газові пальники. Помічні в критичних обставинах різні там Мівіни, макаронні та картопляні. Консерви рибні та мʼясні. Олія ж ще! Олії вже є пʼять пʼятилітрових пляшок. Смальцю натоплено. Мʼясо з яйцями - в курячому сараї!:) Зберігається в природному стані!:) Бігає, кукурікає, жере та сере!:) Дровʼяну пічку ще влітку 2022 в хаті побудували. Консервую, як перелякана! Картоплі кг 400 придбаю, як почнуть копати односельчани. Цибуля, морква, буряки ростуть в городі! Газовий примус та балончики до нього, придворна турбопіч, свічки, спиртові пігулки, настільні лампи та ліхтарики на батарейках та з USB, гасова лампа, пʼять літрів гасу, дві електричних плитки також ще з 2021-2022 є. На кожного з родини - по три павера. Збираюся придбати комплект: балон газовий з пальником 5 л. Нехай буде. Краще перепильнувати, ніж недопильнувати! Ще в мене є генератор. Друзі колись з Німеччини прислали! EvoFlow чи зарядної станції нема, по грошах не тягнем їх придбання. Добре себе зарекомендували ліхтарі и невеликої ємності сонячні батареї. Вкинув на підвіконня, й телефона вже є чим зарядити, коли всі павери вже ййййок? Великі сміттєві пакети в унітаз, щоб бути готовим не тільки до відсутності води, а й до неможливості взагалі якийсь час з тієї хати вийти. Окрім водоводу в хаті на обійсті ще й криниця є. Й в усіх канапах в пластикових пляшках вже зберігається десь пів тони води. Пігульки обовʼязкові місяців на три хочаб! Різноманітний перевʼязувальний матеріал. Вологі та спиртові серветки. Для дівок - закляпки, також не на один мензіс. Портативний душ, який від USB заряджається. Або найпростіший похідний. Цигарки… В мене вже й люлька є!:) Табаку поки що нема, випалила увесь, але я памʼятаю, що його тре придбати! Й їдло для тварин: курок, котів, собак, також не менш на три місяці запас… Обробки для зграї від бліх, гельмінтів та кліщів. Якісь байкові й овчині простирадла та ковдри. Флісовий та вовняний одяг. Шкарпетки тоненькі бавовняні. Й на них - з натуральної вовни. Взагалі, багатошаровість одягу чудово тримає тепло. Грілку ще купіть! Отаку, як бабці наші користувалися, гумову!!! Ще придивляюся до шкарпеток, рукавичок та камізелек з підігрівом. Термоси нехай також будуть. Найголовне, щоб бошки наші вціліли. Й щоб над ними був цілий дах. Невсеремось!!!
    975views
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ
    Дубль Блохіна у матчі лідерів!
    18 липня 1977р. на стадіоні у столиці України за присутності на трибунах понад 70 000 глядачів грали останній матч першого кола лідери чемпіонату СССР команди «Динамо» - Києва і Тбілісі.
    Спочатку гості ні в чому не поступалися господарям, а за хвилину до перерви могли навіть зрівняти відкритий Олегом Блохіним рахунок. Але після удару Давида Кіпіані (того року його визнано найкращим гравцем СРСР) м'яч із порожніх воріт виніс Володимир Трошкін. Мабуть, це був єдиний реальний момент, створений тбілісцями. Блохін же відзначився ще раз, дальнім ударом зі штрафного запустивши м'яч повз «стінку».❤️👏👏⚽️⚽️.
    Таким чином кияни завершили перше коло чемпіонату на першому місці турнірної таблиці, а тбілісці на другому. І у підсумку сезону динамівці Києва фінішували першими, а динамівці Тбілісі другими💯👌.
    18 липня 1977р. ДИНАМО» Київ – «Динамо» Тбілісі 2:0 (Блохін, 17, 85). ДК: Юрковський, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Лозинський, Трошкін, Мунтян (Решко, 46), Бережний, Буряк (Слободян, 76), Веремєєв, Блохін.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУДубль Блохіна у матчі лідерів!18 липня 1977р. на стадіоні у столиці України за присутності на трибунах понад 70 000 глядачів грали останній матч першого кола лідери чемпіонату СССР команди «Динамо» - Києва і Тбілісі.Спочатку гості ні в чому не поступалися господарям, а за хвилину до перерви могли навіть зрівняти відкритий Олегом Блохіним рахунок. Але після удару Давида Кіпіані (того року його визнано найкращим гравцем СРСР) м'яч із порожніх воріт виніс Володимир Трошкін. Мабуть, це був єдиний реальний момент, створений тбілісцями. Блохін же відзначився ще раз, дальнім ударом зі штрафного запустивши м'яч повз «стінку».❤️👏👏⚽️⚽️.Таким чином кияни завершили перше коло чемпіонату на першому місці турнірної таблиці, а тбілісці на другому. І у підсумку сезону динамівці Києва фінішували першими, а динамівці Тбілісі другими💯👌.18 липня 1977р. ДИНАМО» Київ – «Динамо» Тбілісі 2:0 (Блохін, 17, 85). ДК: Юрковський, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Лозинський, Трошкін, Мунтян (Решко, 46), Бережний, Буряк (Слободян, 76), Веремєєв, Блохін. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильникиВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    274views
  • Стосовно сьогодення, я оххххемінгуїваю, дорога редакція?…
    ЙР доставляє?
    Так ще й свої нерви мотають?
    Коли намагаєшся зробити краще, диви, аби не вийшло гірше?…

    Емоції в якесь правильне русло прилаштувати тре?
    Найкращий вибір для сільської старої - город!

    Підірвалася та й пішла собі!
    Й пішла-пішла-пішла!!!

    Заплановане зробила?
    Аааааа псссссешити й нервуватися продовжую ж!
    Остапа все несе!

    Вхопилася ще за одну роботу?
    Й ще!
    Й ще!!!

    Вже після першого запланованого втомилася?
    А внутрішній світ вимагає ще якогось навантаження!:)

    Бабу Надю традиційно згадую!:)
    Як вона мене навчала!
    - Найкращий відпочинок – зміна видів діяльності!

    То діяла за її рекомендаціями!:)
    Визбирала огірки.
    Чкурнула сапати помідори з перцями.
    Під роздачу потрапили й буряки з морквами!

    Наче вже й попустило?
    А вгомонитися вже як?
    Ніяк!:)
    Бо зібрані огірки ж вже замочені!:)
    Пііііііішла коза іподромом!:)))

    Перемила огірки та банки!
    Вирішила сьогоднішній врожай не маринувати, а солити!
    Квасити, як на Донбасі цей процес називали!

    Нарешті згорнула корисну діяльність!:)
    Тепер би ще якось себе завантажити до душу?
    А де сил на це взяти, хезе?:)

    Ви там як?
    Стосовно сьогодення, я оххххемінгуїваю, дорога редакція?…ЙР доставляє?Так ще й свої нерви мотають?Коли намагаєшся зробити краще, диви, аби не вийшло гірше?…Емоції в якесь правильне русло прилаштувати тре?Найкращий вибір для сільської старої - город!Підірвалася та й пішла собі!Й пішла-пішла-пішла!!!Заплановане зробила? Аааааа псссссешити й нервуватися продовжую ж!Остапа все несе!Вхопилася ще за одну роботу?Й ще!Й ще!!!Вже після першого запланованого втомилася?А внутрішній світ вимагає ще якогось навантаження!:)Бабу Надю традиційно згадую!:)Як вона мене навчала!- Найкращий відпочинок – зміна видів діяльності!То діяла за її рекомендаціями!:)Визбирала огірки.Чкурнула сапати помідори з перцями.Під роздачу потрапили й буряки з морквами!Наче вже й попустило?А вгомонитися вже як?Ніяк!:)Бо зібрані огірки ж вже замочені!:)Пііііііішла коза іподромом!:)))Перемила огірки та банки!Вирішила сьогоднішній врожай не маринувати, а солити!Квасити, як на Донбасі цей процес називали!Нарешті згорнула корисну діяльність!:)Тепер би ще якось себе завантажити до душу?А де сил на це взяти, хезе?:)Ви там як?
    675views
  • Спочатку, як відомо, була суцільна порожнеча.
    Проєкт виглядав незавершеним, тому Господь подивився на це діло й мовив: "Треба щось робити".
    За кілька днів з’явилися небо, хмари, густі ліси та безкрайній степ. Краса неймовірна. Але Творцю здалося, що в цьому едемі якось занадто тихо — ніхто не обговорює погоду і не бідкається на владу.
    Тоді Він створив першого українця.
    Чоловік відкрив очі, подивився на дикі краєвиди, почухав потилицю і замість компліментів Творцю діловито запитав:
    — Добре, звісно... Але город де?
    Довелося терміново виділяти під це діло чорнозем. Українець часу не гаяв: засадив картоплю, буряк, цибулю, помідори, а три гектари залишив під загадкове "про запас'. Поглянув на роботу й зітхнув: "От тепер уже можна жити".

    Проте Творець знав: чоловікові самому бути недобре. Так з’явилася жінка. Вона критично оглянула свіжостворений всесвіт, хмикнула й констатувала:
    — Гарно... Але хата крива.
    У той же день усесвіт зазнав першої генеральної реконструкції: стріху перекрили, піч побілили, подвір’я підмели, а вздовж тину вишикувалися мальви. Господь усміхнувся — виявляється, порядок теж може бути маленьким дивом.

    Звісно, не обходилося без випробувань. Господь дав людям дощ. Три дні вони раділи, на четвертий почали бурчати: "Ну вже досить, гниє ж усе!". Тоді Він послав сонце. За три дні вони знову нарікали: "Уже занадто, усе горить!".
    — Воістину, — зітхнув Творець, — нелегка справа — догодити людям.

    Але справжні веселощі почалися, коли Господь вирішив: «Дарую вам сусідів, аби не були ви самотні».
    Нові мешканці оселилися поруч і одразу розгорнули таку агентурну мережу, якій позаздрили б усі спецслужби світу. Ще до сходу сонця вони з точністю до хвилини знали:
    Хто вже прокинувся, а хто "спить, як пан";
    Що саме сусід закопав у кутку городу;
    І головне — чому вчора у хаті навпроти світилося допізна (версії варіювалися від «рахують мільйони» до "читають таємні знаки").

    Бачачи це, Господь створив тин. Не для сварок, ні! А для того, щоб їм було на що спертися ліктями під час вечірнього симпозіуму. Щовечора біля тину вирішувалися долі галактики, обговорювалися діти й те, що «колись усе було трохи інакше».
    Щоб полегшити людям життя, Бог дав їм пісню. Янголи на небесах тільки крилами розводили:
    — Господи, вони ж щойно відпахали дванадцять годин на сонці! Чому вони співають, а не лежать без почуттів?
    — Бо хто співає разом, — посміхався Творець, — той уже не сам.

    Минали літа. Народ розмножувався, картоплі ставало більше, і настав час обрати старшого. Зібралася велика рада.
    Це був тріумф демократії: кожен присутній точно знав, як керувати державою. Особливо голосно кричав той, кого взагалі ніхто ні про що не питав. Рада тривала до глибокої ночі, після чого всі стомлено розійшлися по хатах, ухваливши доленосне рішення: "зібратися ще раз".
    Господь подивився на це й подумав: "Довго радяться. Але коли прийде година діла — зроблять за п'ять хвилин".

    З таймінгом теж виникли нюанси. Бог створив годинник, щоб люди берегли час. Але українці виявилися хитрішими: вони почали дивитися на нього щохвилини, бідкаючись, що нічого не встигають, і примудрялися губити самі миті життя в гонитві за планом.
    А щодо навчання на помилках? Це став національний вид спорту. Наступивши на одні й ті самі граблі тричі, українець гордо піднімав голову і казав: "Треба було ще тоді мене послухати!".

    На сьомий день Господь вирішив нарешті відпочити. Він заварив собі чаю, підготував хмаринку зручнішу, аж раптом знизу донісся стук сокири та гучні крики.
    — Господи! — звернулися люди до неба. — Ми тут подумали... А може, ще криницю викопаємо? До обіду трохи попрацюємо, а там уже відпочинемо!
    Творець зрозумів: спокій скасовується. Цей народ не міг просто сидіти. Навіть коли все летіло шкереберть, вони ставили на вогонь чайник і спокійно казали: "Та нічого... прорвемося".

    Тоді Господь вирішив піти на хитрість і послав до них янгола з перевіркою, щоб той навчив їх порядку. Янгол спустився, поважно сів на лавці й почав роздавати інструкції: як дерева саджати (бо одні саджали для тіні, другі для плодів, а треті — щоб сусід луснув від заздрощів), як хати будувати й паркани ставити. До речі, паркани вийшли такі високі, що місцеві кури, перелітаючи до сусіда, автоматично отримували статус перелітних птахів.
    Слухали янгола довго й уважно. Аж тут господар хати виніс на стіл свіжий хліб, наливку і шматок генеральського сала з проріззю. За хвилину з’явилася макітра з гарячими, щойно зліпленими варениками.
    — Пригощайся, гостю придорожній, — сказали люди. — Та ми ненадовго... — скромно мовив янгол, сідаючи до столу.
    Звісно ж, «ненадовго» затягнулося до другої години ночі. Янгол встиг зліпити три вареники (причому був свято переконаний, що без його ліплення вечеря б зірвалася), вивчити п'ять народних пісень і двічі посперечатися про те, чия черга косити траву біля дороги.
    Коли ревізор повернувся на небо, вигляд він мав трохи пом'ятий, але щасливий.
    — Ну що? — запитав Господь. — Навів порядок? Навчив їх не сваритися і не давати порад без дозволу?
    Янгол зітхнув, погладив живіт і відповів:
    — Господи, вони непереможні. Вони сваряться так, наче запрошують на вечерю. Вони дають поради навіть вітру. Але коли я йшов, вони годину тримали мене біля хвіртки, сунули в торбу пиріжки й сказали, що без мене село пропаде. Воістину, у них міцні стіни, але абсолютно відкриті серця.

    Поглянув тоді Господь на землю крізь віки. Побачив міста великі, золоті поля, що хвилювалися, мов море, і своїх дивних, галасливих, але таких рідних людей.
    Вони все так же поспішали, губили окуляри на власному лобі, будували триметрові паркани, але в хвилину скрути віддавали останню сорочку абсолютно незнайомій людині.
    Зійшлися янголи навколо престолу й тихо запитали:
    — Господи, Ти дав їм стільки всього: і пісню, і сміх, і мову багату, і навіть сало з варениками. А коли ж настане час, що в них усе буде ідеально? Коли закінчаться всі суперечки біля тину?
    Господь посміхнувся, дивлячись, як на землі у вікнах маленьких хат спалахують вечірні вогники, схожі на зорі.
    — Усе буде добре тоді, — відповів Творець, — коли вони перестануть чекати, що хтось інший зробить це замість них. Я створив цей світ і дав їм усе необхідне. А от людяність у ньому — це вже їхня щоденна робота.
    І благословив Господь українську землю: і працю важку, і пісню дзвінку, і хліб на столі, і той самий гучний сміх, який рятує від будь-якої темряви.

    І був вечір. І був ранок. А день цей триває і донині. Люди все так же виходять з гостей, по дві години прощаються біля хвіртки, а потім повертаються до хати, ставлять чайник і кажуть: "Ну що, почнемо?".
    І з цих простих слів щодня починається новий усесвіт.
    Спочатку, як відомо, була суцільна порожнеча. Проєкт виглядав незавершеним, тому Господь подивився на це діло й мовив: "Треба щось робити". За кілька днів з’явилися небо, хмари, густі ліси та безкрайній степ. Краса неймовірна. Але Творцю здалося, що в цьому едемі якось занадто тихо — ніхто не обговорює погоду і не бідкається на владу.Тоді Він створив першого українця.Чоловік відкрив очі, подивився на дикі краєвиди, почухав потилицю і замість компліментів Творцю діловито запитав:— Добре, звісно... Але город де?Довелося терміново виділяти під це діло чорнозем. Українець часу не гаяв: засадив картоплю, буряк, цибулю, помідори, а три гектари залишив під загадкове "про запас'. Поглянув на роботу й зітхнув: "От тепер уже можна жити".Проте Творець знав: чоловікові самому бути недобре. Так з’явилася жінка. Вона критично оглянула свіжостворений всесвіт, хмикнула й констатувала:— Гарно... Але хата крива.У той же день усесвіт зазнав першої генеральної реконструкції: стріху перекрили, піч побілили, подвір’я підмели, а вздовж тину вишикувалися мальви. Господь усміхнувся — виявляється, порядок теж може бути маленьким дивом.Звісно, не обходилося без випробувань. Господь дав людям дощ. Три дні вони раділи, на четвертий почали бурчати: "Ну вже досить, гниє ж усе!". Тоді Він послав сонце. За три дні вони знову нарікали: "Уже занадто, усе горить!".— Воістину, — зітхнув Творець, — нелегка справа — догодити людям.Але справжні веселощі почалися, коли Господь вирішив: «Дарую вам сусідів, аби не були ви самотні».Нові мешканці оселилися поруч і одразу розгорнули таку агентурну мережу, якій позаздрили б усі спецслужби світу. Ще до сходу сонця вони з точністю до хвилини знали: Хто вже прокинувся, а хто "спить, як пан"; Що саме сусід закопав у кутку городу; І головне — чому вчора у хаті навпроти світилося допізна (версії варіювалися від «рахують мільйони» до "читають таємні знаки").Бачачи це, Господь створив тин. Не для сварок, ні! А для того, щоб їм було на що спертися ліктями під час вечірнього симпозіуму. Щовечора біля тину вирішувалися долі галактики, обговорювалися діти й те, що «колись усе було трохи інакше».Щоб полегшити людям життя, Бог дав їм пісню. Янголи на небесах тільки крилами розводили:— Господи, вони ж щойно відпахали дванадцять годин на сонці! Чому вони співають, а не лежать без почуттів?— Бо хто співає разом, — посміхався Творець, — той уже не сам.Минали літа. Народ розмножувався, картоплі ставало більше, і настав час обрати старшого. Зібралася велика рада.Це був тріумф демократії: кожен присутній точно знав, як керувати державою. Особливо голосно кричав той, кого взагалі ніхто ні про що не питав. Рада тривала до глибокої ночі, після чого всі стомлено розійшлися по хатах, ухваливши доленосне рішення: "зібратися ще раз".Господь подивився на це й подумав: "Довго радяться. Але коли прийде година діла — зроблять за п'ять хвилин".З таймінгом теж виникли нюанси. Бог створив годинник, щоб люди берегли час. Але українці виявилися хитрішими: вони почали дивитися на нього щохвилини, бідкаючись, що нічого не встигають, і примудрялися губити самі миті життя в гонитві за планом.А щодо навчання на помилках? Це став національний вид спорту. Наступивши на одні й ті самі граблі тричі, українець гордо піднімав голову і казав: "Треба було ще тоді мене послухати!".На сьомий день Господь вирішив нарешті відпочити. Він заварив собі чаю, підготував хмаринку зручнішу, аж раптом знизу донісся стук сокири та гучні крики.— Господи! — звернулися люди до неба. — Ми тут подумали... А може, ще криницю викопаємо? До обіду трохи попрацюємо, а там уже відпочинемо!Творець зрозумів: спокій скасовується. Цей народ не міг просто сидіти. Навіть коли все летіло шкереберть, вони ставили на вогонь чайник і спокійно казали: "Та нічого... прорвемося".Тоді Господь вирішив піти на хитрість і послав до них янгола з перевіркою, щоб той навчив їх порядку. Янгол спустився, поважно сів на лавці й почав роздавати інструкції: як дерева саджати (бо одні саджали для тіні, другі для плодів, а треті — щоб сусід луснув від заздрощів), як хати будувати й паркани ставити. До речі, паркани вийшли такі високі, що місцеві кури, перелітаючи до сусіда, автоматично отримували статус перелітних птахів.Слухали янгола довго й уважно. Аж тут господар хати виніс на стіл свіжий хліб, наливку і шматок генеральського сала з проріззю. За хвилину з’явилася макітра з гарячими, щойно зліпленими варениками.— Пригощайся, гостю придорожній, — сказали люди. — Та ми ненадовго... — скромно мовив янгол, сідаючи до столу.Звісно ж, «ненадовго» затягнулося до другої години ночі. Янгол встиг зліпити три вареники (причому був свято переконаний, що без його ліплення вечеря б зірвалася), вивчити п'ять народних пісень і двічі посперечатися про те, чия черга косити траву біля дороги.Коли ревізор повернувся на небо, вигляд він мав трохи пом'ятий, але щасливий.— Ну що? — запитав Господь. — Навів порядок? Навчив їх не сваритися і не давати порад без дозволу?Янгол зітхнув, погладив живіт і відповів:— Господи, вони непереможні. Вони сваряться так, наче запрошують на вечерю. Вони дають поради навіть вітру. Але коли я йшов, вони годину тримали мене біля хвіртки, сунули в торбу пиріжки й сказали, що без мене село пропаде. Воістину, у них міцні стіни, але абсолютно відкриті серця.Поглянув тоді Господь на землю крізь віки. Побачив міста великі, золоті поля, що хвилювалися, мов море, і своїх дивних, галасливих, але таких рідних людей.Вони все так же поспішали, губили окуляри на власному лобі, будували триметрові паркани, але в хвилину скрути віддавали останню сорочку абсолютно незнайомій людині.Зійшлися янголи навколо престолу й тихо запитали:— Господи, Ти дав їм стільки всього: і пісню, і сміх, і мову багату, і навіть сало з варениками. А коли ж настане час, що в них усе буде ідеально? Коли закінчаться всі суперечки біля тину?Господь посміхнувся, дивлячись, як на землі у вікнах маленьких хат спалахують вечірні вогники, схожі на зорі.— Усе буде добре тоді, — відповів Творець, — коли вони перестануть чекати, що хтось інший зробить це замість них. Я створив цей світ і дав їм усе необхідне. А от людяність у ньому — це вже їхня щоденна робота.І благословив Господь українську землю: і працю важку, і пісню дзвінку, і хліб на столі, і той самий гучний сміх, який рятує від будь-якої темряви.І був вечір. І був ранок. А день цей триває і донині. Люди все так же виходять з гостей, по дві години прощаються біля хвіртки, а потім повертаються до хати, ставлять чайник і кажуть: "Ну що, почнемо?". І з цих простих слів щодня починається новий усесвіт.
    1
    3Kviews
  • 10 липня - День народження Леоніда БУРЯКА❤️👏👏⚽️
    Він народився у Одесі, тому футбольну карʼєру розпочинав у «Чорноморці».
    А потім потрапив у київське «Динамо» і збірну СССР.
    Ех, якби на весні 1982р. його не зламали у Харкові у матчі проти «Металіста», то грав би БУРЯК на ЧС1982р. в Іспанії і, очевидно, був би кращим результат виступу збірної, якою кермували тріо тренерів: Бєсков-Лобановський-Ахалкаци.
    Проте у памʼяті назавжди відклались його вивірено точні передачі мʼяча партнерам у потрібний час і у потрібну «точку» на 30-40 метрів, майстерна реалізація пенальті, шикарне виконання стандартів з яких партнери забили не один десяток голів, та й сам Леонід забив не один десяток голів….
    Але у 1984р. виник конфлікт з Лобановським, що призвело до вимушеного переходу на московію у «Торпедо», а звідти у Харків у «Металіст», а потім тренерська стезя, в тому числі і з «Чорноморцем», і з київським «Динамо», і зі збірною України💯👏👏⚽️⚽️.
    А ще за його авторства видано дві цікаві книги: «Гарячі точки поля» і «Я жив у щасливий футбольний час»❤️.
    І ми жили у щасливий футбольний час, насолоджуючись майстерною грою Леоніда БУРЯКА і його партнерів з одеського «Чорноморця», київського «Динамо», харківського «Металіста»!
    Многая і благая літ вам, вельмишановний Леоніде Йосиповичу!
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    10 липня - День народження Леоніда БУРЯКА❤️👏👏⚽️Він народився у Одесі, тому футбольну карʼєру розпочинав у «Чорноморці».А потім потрапив у київське «Динамо» і збірну СССР.Ех, якби на весні 1982р. його не зламали у Харкові у матчі проти «Металіста», то грав би БУРЯК на ЧС1982р. в Іспанії і, очевидно, був би кращим результат виступу збірної, якою кермували тріо тренерів: Бєсков-Лобановський-Ахалкаци.Проте у памʼяті назавжди відклались його вивірено точні передачі мʼяча партнерам у потрібний час і у потрібну «точку» на 30-40 метрів, майстерна реалізація пенальті, шикарне виконання стандартів з яких партнери забили не один десяток голів, та й сам Леонід забив не один десяток голів….Але у 1984р. виник конфлікт з Лобановським, що призвело до вимушеного переходу на московію у «Торпедо», а звідти у Харків у «Металіст», а потім тренерська стезя, в тому числі і з «Чорноморцем», і з київським «Динамо», і зі збірною України💯👏👏⚽️⚽️.А ще за його авторства видано дві цікаві книги: «Гарячі точки поля» і «Я жив у щасливий футбольний час»❤️.І ми жили у щасливий футбольний час, насолоджуючись майстерною грою Леоніда БУРЯКА і його партнерів з одеського «Чорноморця», київського «Динамо», харківського «Металіста»!Многая і благая літ вам, вельмишановний Леоніде Йосиповичу! #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильникиВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    362views
More Results