#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство КОЛОДІЙ, АБО МАСНИЦЯ У кінці зими українці традиційно святкують Масницю. Про давні українські традиції та звичаї цього свята розповідає керівниця Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» Оксана Повякель. Я категорично проти називання цього свя та «Масляною». Є свято Масляна, але воно не українське, а одного з північних народів. У нас, в Україні, це сиропусний тиждень. Це - Колодій. Масниця. Це - Запусти. Або Заговини (до речі, ми всі говоримо «розговітися» на Великдень, але треба ж спершу заговітися. І це якраз і називається Заговини. І в Україні ніхто не їв «блінов», а їли налисники, млинці і вареники. За два тижні до Великого посту треба було підготувати свій організм. Тож перший тиждень називався м'ясопусним, коли треба було добре наїстися м'яса. А наступний тиждень називався сиропусним. Без м'яса, але ще багато отримувалося яєць і молочних продуктів. Тому вареники були з сиром, із картоплею та грибами, млинці також із сиром, із маком, із вишнею. І ми цей тиждень називаємо Масницею, бо все щедро змащувалося маслом. З відривного календаря "Український народний календар" за 28 лютого. -----------