❗️Напруга зростає: Заявлено, як вантажівки, танки та інша військова техніка НАТО, яка прибуває до Польщі, - ЗМІ #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

😁 Сучасні проблеми потребують сучасних рішень. 😎Революційна техніка виконання штрафних ударів із 🇧🇩Бангладеш #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

#оповідання #ШІ "Там, де б'ється моє серце" Глава 3 Нарешті, вони були разом. Марія міцно стискала Аліну в обіймах, її серцебиття потроху заспокоювалося, але відчуття нереальності не відступало. Вулиця гула, як потривожений вулик. Люди бігли, хтось плакав, хтось голосно сварився. Здавалося, повітря стало в'язким від страху. — Мамо, куди ми йдемо? — тихенько запитала Аліна, притискаючись до неї. Марія дивилася на розгублене обличчя доньки. В її очах на секунду спалахнула яскрава, майже божевільна рішучість. Вона відчувала, як її паніка перетворюється на чисту, холодну енергію. В неї був лише один план: вивезти Аліну. Але куди? Телефони не відповідали, дороги, за чутками, були перекриті. Організованої евакуації не існувало — лише паніка та хаос. Єдиною надією, єдиною людиною, яку вона знала в Києві, була Ольга — її колишня однокласниця, яка також була сестрою її колишнього чоловіка. Їхні стосунки ніколи не були простими. Навіть до розлучення Марія відчувала холод у її ставленні, а після розриву стосунків між ними, здавалося, утворилася справжня прірва. Зв'язок обірвався, і Марія не знала, чи зможе вона звернутися до неї по допомогу. Але зараз не було часу на гордість чи образи. Потрібно було вижити. Їхній шлях назад, до дому, був справжнім випробуванням. Кожен крок був кроком проти течії: натовп, що біг до автовокзалу та виїздів із міста, здавалося, готовий був поглинути їх. Вони з усіх сил пробивалися крізь потік розгублених облич. Марія чула уривки розмов, які розривали її серце на шматки: «Кажуть, вони вже в Бердянську…» «Техніка рухається на Мелітополь…» Коли вони нарешті дісталися своєї квартири, у вікні вже виднівся той самий сірий, пронизливий лютневий вечір. У під’їзді панувала гробова тиша. Сусіди, хто встиг, вже поїхали. Марія швидко почала збирати найнеобхідніше: документи, трохи їжі, води. Вона кидала речі в старий рюкзак, який колись брав у походи її батько. — Що ти робиш? Ми кудись їдемо? — запитала Аліна, її голос звучав занадто доросло для десятирічної дитини. — Так, сонечко. Ми поїдемо. Нам потрібно бути у безпеці, — промовила Марія, ховаючи власне безсилля. Вона не могла їй сказати правду. Не могла сказати, що вони тікають від війни в нікуди. Вона лише обійняла Аліну, вдихнула запах її волосся і прошепотіла: «Нам потрібно бути разом. Тепер це найголовніше». Вона вирішила їхати до Києва. Коли вони вийшли з під'їзду, Марія не впізнавала своє місто. Вулиці були порожні, а з будинків майже не світилося жодне вікно. Вони дійшли до старенького батьківського «Жигуля», який роками стояв біля будинку. Марія обережно повернула ключ у замку. Вона ніколи не любила цю стару машину, але сьогодні вона була їхньою єдиною надією. Мотор завівся не відразу. Коли двигун нарешті запрацював, Марія відчула, як її душу наповнює нова, незнайома надія. Вони виїжджали з Мелітополя. На виїзді з міста, біля блокпосту, вони бачили перших озброєних людей. Вони були в чужій, незнайомій формі. У серці Марії все завмерло. Вона не знала, що робити, але її рішення було прийняте. Вона подивилася на напівзруйновану вивіску на в’їзді в місто, на якій ще виднілася назва «МЕЛІТОПОЛЬ». Вона виїхала на трасу, навіть не озирнувшись на рідне місто, яке так швидко змінилося. Вона їхала в нікуди, в безвість. Їхала до єдиної людини, яку знала в Києві. До Ольги. Дорога була сповнена жаху. Блокпости, повз яких пролітали лише військові машини і танки. Один раз їм довелося простояти кілька годин вночі перед розбитим мостом, а іншим разом — у них перевіряли документи озброєні військові. І кожен раз Марія затримувала подих, щоб не видати свій страх. Аліна спала, наче в неї забрали здатність реагувати на небезпеку. Її дитяче життя було поділено на «до» і «після». Марія розуміла, що їхня дорога ще не закінчена, але вона вже знала, що їхня історія тільки починається. Далі буде...

📸У Києві через комбінований удар пошкоджена редакція Радіо Свобода. У частині приміщень вибиті вікна, пошкоджена деяка техніка. Постраждалих немає. На відео з камер спостереження, яке з’явилось у пабліках, видно, що вибухи поблизу офісу Радіо Свобода були наслідком прямих влучань двох ракет. Боєприпаси влучили у цивільні споруди на короткій відстані від редакції Радіо Свобода. «Хоча офіс Радіо Свобода зазнав пошкоджень, нам пощастило, що ніхто зі співробітників не постраждав. Будьте певні, наші журналісти продовжать свою життєво важливу роботу. Наші думки з родинами тих, хто був убитий і поранений у цих атаках, а також з українськими рятувальниками», – заявив президент Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Стівен Капус. Неподалік також пошкоджена будівля представництва Євросоюзу. Голова Євроради Антоніу Кошта засудив удар. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про 4 загиблих. Дістали й фрагменти тіл - попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». З-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях - приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Кожна хвилина роботи наших екстрених служб - це врятовані життя й підтримка людей, які найбільше постраждали від російського терору. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

Шукаєте шлях до гармонії тіла і духу, впевненості та самодисципліни? Наш клуб запрошує вас долучитися до світу справжніх японських традиційних бойових мистецтв : Айкідо, Каторі Шінто рю та Аракідо (Ягю Шінган рю тайдзюцу, Ягю Шінкаге рю) у Дніпрі за адресою вул. Тетральна, 1 (2 етаж)! Ми пропонуємо навчання для будь-якого віку та рівня підготовки. Незалежно від того, чи ви новачок, який прагне освоїти основи, чи досвідчений практик, який шукає новий виклик – ми маємо програму, що відповідає вашим потребам. Тренування проводе: Масько Дмитро, 4 дан Айкідо Айкікай, Мокуроку Каторі Шінто рю (Сугавара ха), керівник Товариства японської кульутри "Фудошінкан", засновник Аракідо Дніпро Кейкокай. Що ви отримаєте, займаючись у нашому клубі? - Фізичний розвиток: Покращиться ваша сила, витривалість, гнучкість та координація. - Самооборона: Навчіться ефективним технікам захисту, які допоможуть вам почуватися впевненіше у будь-якій ситуації. - Дисципліна та зосередженість: Розвинете внутрішню дисципліну, концентрацію та самоконтроль – якості, що стануть у пригоді не лише на татамі, а й у повсякденному житті. - Зняття стресу: Бойові мистецтва – це чудовий спосіб вивільнити напругу, знайти внутрішній спокій та покращити ментальне здоров'я. - Культурне занурення: Вивчите філософію та принципи японських бойових мистецтв, що є невід'ємною частиною багатої культури Японії. - Дружня спільнота: Станете частиною команди однодумців, які підтримуватимуть вас на шляху розвитку. Наші переваги: Досвідчені інструктори: Наші сенсеї мають багаторічний досвід навчання та глибоке розуміння традицій. Автентичні методики: Ми дотримуємося класичних принципів і технік, переданих від покоління до покоління. Сучасний зал: Комфортні умови для тренувань, де ви почуватиметеся максимально зручно. Зручне розташування: Легко дістатися з будь-якої точки Дніпра. Запишіться на пробне заняття вже сьогодні! Відчуйте атмосферу, познайомтеся з інструкторами та зрозумійте, наскільки японські бойові мистецтва підходять саме вам. Не відкладайте свій шлях до досконалості! www.facebook.com/dnipro.budo www.facebook.com/ukraine.kobudo www.instagram.com/fudoshinkan_sogobudo/ https://www.youtube.com/@fudoshinkan_sogobudo

Шукаєте шлях до гармонії тіла і духу, впевненості та самодисципліни? Наш клуб запрошує вас долучитися до світу справжніх японських традиційних бойових мистецтв : Айкідо, Каторі Шінто рю та Аракідо (Ягю Шінган рю тайдзюцу, Ягю Шінкаге рю) у Дніпрі за адресою вул. Тетральна, 1 (2 етаж)! Ми пропонуємо навчання для будь-якого віку та рівня підготовки. Незалежно від того, чи ви новачок, який прагне освоїти основи, чи досвідчений практик, який шукає новий виклик – ми маємо програму, що відповідає вашим потребам. Тренування проводе: Масько Дмитро, 4 дан Айкідо Айкікай, Мокуроку Каторі Шінто рю (Сугавара ха), керівник Товариства японської кульутри "Фудошінкан", засновник Аракідо Дніпро Кейкокай. Що ви отримаєте, займаючись у нашому клубі? - Фізичний розвиток: Покращиться ваша сила, витривалість, гнучкість та координація. - Самооборона: Навчіться ефективним технікам захисту, які допоможуть вам почуватися впевненіше у будь-якій ситуації. - Дисципліна та зосередженість: Розвинете внутрішню дисципліну, концентрацію та самоконтроль – якості, що стануть у пригоді не лише на татамі, а й у повсякденному житті. - Зняття стресу: Бойові мистецтва – це чудовий спосіб вивільнити напругу, знайти внутрішній спокій та покращити ментальне здоров'я. - Культурне занурення: Вивчите філософію та принципи японських бойових мистецтв, що є невід'ємною частиною багатої культури Японії. - Дружня спільнота: Станете частиною команди однодумців, які підтримуватимуть вас на шляху розвитку. Наші переваги: Досвідчені інструктори: Наші сенсеї мають багаторічний досвід навчання та глибоке розуміння традицій. Автентичні методики: Ми дотримуємося класичних принципів і технік, переданих від покоління до покоління. Сучасний зал: Комфортні умови для тренувань, де ви почуватиметеся максимально зручно. Зручне розташування: Легко дістатися з будь-якої точки Дніпра. Запишіться на пробне заняття вже сьогодні! Відчуйте атмосферу, познайомтеся з інструкторами та зрозумійте, наскільки японські бойові мистецтва підходять саме вам. Не відкладайте свій шлях до досконалості! www.facebook.com/dnipro.budo www.facebook.com/ukraine.kobudo www.instagram.com/fudoshinkan_sogobudo/ https://www.youtube.com/@fudoshinkan_sogobudo

🇺🇦 Добрий ранок, шановні підписники! Сьогодні, 24 серпня, ми відзначаємо День Незалежності України — головне свято нашої державності, день, коли 34 роки тому українці остаточно заявили світові про своє право жити у вільній та самостійній країні Це свято є символом нашої незламності та прагнення бути господарями на власній землі. Сьогодні воно має особливу вагу, адже боротьба за свободу триває, і кожен день ми доводимо, що незалежність — це не подарунок, а виборене право. А ось кілька цікавих і неочевидних фактів про цей день: ➡️ 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цей документ підтримали 346 депутатів — майже конституційна більшість. ➡️ Лише через кілька місяців, 1 грудня 1991 року, відбувся всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтвердили своє прагнення до незалежності. Зокрема, у Криму «так» сказали понад 54% виборців. ➡️ Цікаво, що вперше свято відзначили вже в 1992 році, але тоді ще не було традиційних парадів чи масових заходів. Святкування почали набирати розмаху лише в середині 90-х. ➡️ Синьо-жовтий прапор під стінами Верховної Ради вперше офіційно підняли ще 24 серпня 1991 року. А вже у вересні він став державним символом України. ➡️ У різні роки святкування набувало особливих форм: від військових парадів до «Маршів нескорених», від концертів на Хрещатику до акцій єдності у прифронтових містах. ➡️ День Незалежності в Україні не завжди відзначали масштабно. Наприклад, у 2014 році через початок війни на Донбасі, розвʼязаної росією, парад у Києві не проводився, але саме тоді народилися нові традиції вшанування військових і волонтерів, які з початком повномасштабного вторгненн рф лише посилилися. ➡️ У 2021 році, на 30-річчя Незалежності, у Києві відбувся найбільший військовий парад за всю історію країни, у якому взяли участь понад 5 тисяч військовослужбовців та сучасна техніка. ➡️ За новою традицією останніх років, свято дедалі більше набуває сенсу не урочистостей, а глибокої подяки військовим і цивільним, які щодня боронять нашу свободу. Бажаємо Україні сили, єдності та перемоги! Нехай цей День Незалежності стане ще одним нагадуванням: наша свобода коштує дорого, але вона безцінна. Слава Україні! 🇺🇦 #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе