ДЕ КРОВ ГАРЯЧИМ БОЛЕМ ЗЕМЛЮ КРОПИТЬ

Де бій за боєм точиться щодня
Й повітря розриває канонада,
За воїнів в молитві вся рідня,
Дзвінок з війни – надія і розрада.

Там смерть кружляє чорним вороння́м,
Там кров гарячим болем землю кро́пить,
Чекає звістку мати ж бо щодня,
Надіється, що горе не охопить.

Там кожен крок, немов останній крок,
І кожна мить дорожчає без міри,
Та воїн не відступить ні на крок,
Бо за плечима – Україна й віра.

А вдома ніч повільно проплива,
І мати знов не стулює повіки,
Вона шепоче молитви́ й слова́,
Дзвінок від сина – то найкращі ліки.

І моляться дружини до зорі́,
І діти ловлять кожен звук у тиші,
Аби вернулись всі, але живі,
Нехай Госпо́дь на самоті не ли́шить.

Та знову ранок вибухом гримить,
І знову кличе їх свята дорога,
І знов матуся мо́литься в цю мить,
Благаючи життя для сина в Бога.

23.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069339

☕️ Доброго ранку, підписники!

Сьогодні, 18 вересня, очікується магнітна буря силою 4 бали. Вона вважається помірною, але метеозалежним людям усе ж варто прислухатися до свого організму та більше відпочивати.

На валютному ринку євро та злотий дещо здешевшали, також знизився курс продажу долара.

А от для водіїв новини менш втішні — пальне сьогодні подорожчало: вгору пішли ціни на бензин, дизель та автогаз.

➡️ А які свята та пам’ятні дати відзначаємо сьогодні — традиційно дивіться в нашій інфографіці 👆
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

Сьогодні — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: історія та значення свята #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України https://brovaryregion.in.ua/?p=50824

БОНЕВТІК

Боневтік прийшов до влади,
Сам у війську не служив,
Україну він не зрадив –
Адже нею він не жив!

В нього сво́ї інтереси,
В нього сво́є рандеву,
Шоумен він був чудесний –
Взяв у ру́ки булаву́.

Розміновані кордони,
Аби ворог легко йшов,
Щоб не мали перепони…
Й полила́сь рікою кров.

«Не на часі», – тве́рдить, каже,
У турне щоразу… ох…
Обіцяв – війну зав'яже,
Бо, як бачте, він – не лох.

Обіцяв піти з посади,
Як не зможе закінчи́ть.
Через скільки років влади –
Це забув він уточни́ть.

То ж і «разніца какая»,
«Просто пєрєстать стрєлять»…
Стогне ненечка святая,
Нас продовжують вбивать.

Аби війна закінчи́лась –
«Посмотрєть в глаза врагу»,
Та Вкраїна обвугли́сь,
Нищить неньку дорогу́.

Боневтік – герой з героїв,
Як стріляють – у турне,
Рану неньці не заго́їв,
Й сподівання це марне́.

14.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1068915

ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ

Думками обіймаю Україну
І кожного її захисника,
Плекаю в серці мову солов'їну,
Бо доля України нелегка́.

Думками обіймаю Україну,
Всевишнього благаю у сльозах,
Аби не дозволяв робить руїну,
І ворог щоб не був в наших хата́х.

Думками обіймаю Україну,
Молитвою щоразу огорта,
Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
Бо потопа в крові́ земля свята.

Думками обіймаю Україну,
Жену думки́ страшні із голови,
А воїни летять у небо клином,
Бо падають, мов листя до трави́.

Думками обіймаю Україну –
Вона, як мама, серцю дорога́.
Стоять у битві хлопці до загину,
Щоб не зосталась ворога нога.

Думками обіймаю Україну
І буду її за́вжди обіймать,
Молитиму й за мову солов'їну,
Щоб не змогли обох їх розтоптать.

14.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1068911

Життя — це не коротка мить, Не спалах зірки на хвилину, Це довга стежка у блакить, Де кожна мить — свята і дивна. Воно тече, як тихий плин Між берегами днів і ночей, Від перших кроків серед див До мудрості у глибині очей. Спочатку — ранок золотий, Сміх безтурботний і надії, Світ неповторний і простий, Де крила виростають з мрії. А потім — бурі і дощі, Злети круті і довгі ночі, Коли шукаєш у тиші Відповідь ту, що серце хоче. Ми зводим замки з піску, І руйнуємо їх власноруч, Зціловуємо тугу гірку, Шукаєм вихід з темних туч. Любов приходить і веде Крізь вихори і перешкоди, І кожне серце жде і жде Своєї сонячної погоди. Минають роки, мов димок, І сивина торкроне скроні, За кроком крок, за кроком крок — Життя тримаєм на долоні. І озираючись назад, Ми бачимо не просто роки, А цілий світ — і біль, і сад, І вірні, хоч тяжкі, дороги. Бо довге щастя — це не шлях Без сліз, тривог і перепон. Це віра, що живе в серцях, І долі нашої закон.

ПОЧАТОК ІНДИКТУ ЦЕРКОВНЕ НОВОЛІТТЯ

Церковний рік розпочинається святом Різдва Пресвятої Богородиці і завершується Успінням Пресвятої Богородиці, що свідчить про велику шану Церкви до Матері Спасителя. Початок церковного року називається індиктом, що з латини означає «проголошення».

Перші індикти з'явилися за імператора Діоклетіана (284-305) як перепис майна для встановлення податків кожні 15 років. Згодом індикт став позначати і сам перший день цього циклу.

Спочатку індикт відзначали 23 вересня - у день народження імператора Октавіана Августа. За правління Костянтина Великого (306-337) початок перенесли на 1 вересня. У 325 році Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї ухвалили цю дату як початок церковного року для Східної Церкви.

Латинська Церква починає рік із першої неділі адвенту. Церковне новоліття має важливе духовне значення. У богослужіннях цього дня особливо урочисто звучить Велике славослів'я, а читання Євангелія (Лк. 4, 16-22) нагадує про початок проповіді Христа Спасителя. За церковним переказом, це відбулося в перший день свята жнив (1 вересня).

Новоліття символізує новий початок: день, щоб залишити гріхи минулого і жити за євангельськими законами, усвідомлюючи виконання пророцтв і початок Нового Заповіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 вересня

ПОКЛАДЕННЯ ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Свято, яке встановлене на згадку про зберігання пояса Богородиці як святині. Згідно з переданням, Пресвята Богородиця сама виплела пояс і передала його Апостолу Фомі під час свого Вознесіння. Пояс став символом Її земного життя та пам'яткою про неї, оскільки мощей Богородиці немає, бо Вона була взята на Небо

Пояс зберігався в різних місцях після мученицької смерті апостола Фоми. Спочатку його поклали в церкві Влахернській у Константинополі, де пізніше Пресвята Богородиця явилася з Омофором над народом. Пояс привіз до Константинополя імператор Аркадій у 395 році, а його дочка Пульхерія сховала його золотому кивоті в церкві Пресвятої Богородиці, де він зберігався понад 500 років.

Через 500 років, за правління імператора Лева Філософа, пояс допоміг зцілити імператрицю Зою, яка була одержима злим духом. Це чудо стало приводом для встановлення свята Покладення пояса Пресвятої Богородиці в 12 столітті. На сьогодні пояс поділений на кілька частин, які зберігаються в різних монастирях.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня

ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО

28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей.

Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм.

Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня

ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО

28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей.

Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм.

Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня