#історія #особистості
🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».

Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠

Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.

Довгий Шлях на Зону ⛓️

Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.

Спадщина Незалежної України 🇺🇦

Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.

Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну

День працівників статистики в Україні

Що це за день?
У відповідальні моменти життя ми всі потребуємо достовірної, чіткої та доступної інформації, яка є незалежною від емоцій чи інтересів інших осіб. Саме тоді на допомогу приходить статистика. Маючи змогу проаналізувати об’єктивні, «сухі» числа, ми отримуємо більше можливостей, а суспільство в цілому — більш ефективну економіку, політику та дієві соціальні програми. Для того, щоб офіційна статистика в нашій країні відповідала світовим стандартам, працівники цієї сфери прикладають багато зусиль. Саме їх праці присвячено професійне свято — День працівників статистики в Україні, який відзначають щорічно 5 грудня.

Як виникла ідея відзначати День працівників статистики в Україні?
Початкові форми статистики з’явилися в дуже давні часи. З виникненням перших державних утворень у їх правителів виникла потреба знати, скільки вони мають земель, майна та підданих. Тому збір статистичних даних можна вважати одним з головних факторів розвитку будь-якої держави.


Способи підрахунків у давнину відрізнялися від сучасних. Цікавим способом дізнавався про кількісний склад свого війська Дарій, цар Персії — кожен воїн клав по одному каменю у визначеному місці. Скільки збиралося каменів — стільки людей налічувало військо.

В Русі збір статистичних даних був однією з важливих функцій держави. В давніх хроніках, що дійшли до нас з того часу, згадується про підрахунки кількості церков, монастирів та інших споруд у містах.

Також давньоруські князі вели облік населення з метою оподаткування. Коли Русь була під владою татаро-монголів, перепис населення проводився досить регулярно — монгольські хани заздалегідь планували кількість данини, яку могли зібрати.

В 1649 році Богдан Хмельницький провів перепис населення, який можна вважати найпершим на державному рівні — так званий перепис козацького стану.

Пізніше в Російській імперії, куди входила й Україна, створили спеціальні губернські та земські статистичні бюро.

Результати, що отримували українські статистики, не завжди співпадали з офіційною думкою царської влади. Так, Павло Чубинський, більше відомий як автор слів українського гімну, проводив значущі та правдиві статистичні дослідження, за що був відправлений на заслання до Архангельську.

В XIX столітті в університетах Харкова та Києва з’явилися кафедри статистики. Українським статистиком Дмитром Журавським було розроблено теоретичну основу та систему статистичних показників.

В часи Радянського Союзу статистичні органи в Україні працювали дуже активно. Часто проводилися переписи населення та досліджувалися різноманітні показники народного господарства.

Але тоталітарна система не могла допустити оприлюднення об’єктивних даних, якщо вони не відповідали проголошеним досягненням. Працівники статистики, які намагалися протидіяти фальсифікаціям, піддавалися репресіям.

Деяке піднесення статистика відчула після Другої світової війни, коли для відновлення країни керівництву потрібні були правдиві дані. Але вже у 70-х роках з гальмуванням економіки влада почала замовчувати або надавати неповні статистичні відомості. Це викликало викривлення інформації щодо України не тільки всередині держави, але і в міжнародному середовищі.

Після здобуття незалежності Україна почала будувати свою систему офіційної статистики відповідно до європейських та світових вимог.

День працівників статистики в Україні в історії
1992
В незалежній Україні прийнято Закон «Про державну статистику».
2000
Прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення».
2002
Президент Леоніда Кучма своїм указом встановив День працівників статистики в Україні — 5 грудня.
2004
Видано указ Президента України про Державний комітет статистики, де закріплено статус комітету як центрального органу виконавчої влади.
2010
Державний комітет статистики реорганізовано в Державну службу статистики України.
Часті Питання та відповіді про День працівників статистики в Україні
Як термін «статистика» увійшов у користування?
Замість «державоведення» цей термін вперше застосував німецький вчений Готфрід Ахенваль у 1746 році.

З якими іншими науками пов’язана статистика?
Статистична наука має найтісніший зв’язок з математикою та економічною теорією. Водночас більшість природних та суспільних наук спираються в своїх висновках на статистичні дослідження.

Коли в Україні востаннє проходив перепис населення?
У 2001 році. Це був перший і поки що останній Всеукраїнський перепис населення.

Як часто має проводитись перепис населення?
Нормативні документи ООН вказують, що країни повинні проводити перепис один раз на десять років.

Як відзначати День працівників статистики в Україні?
Перш за все, це професійне свято всіх працівників статистичної сфери України. Тож, цього дня вони приймають вітання від очільників держави та керівників місцевого рівня. Державні органи проводять інформаційну кампанію в засобах масової інформації для ознайомлення населення з завданнями та досягненнями вітчизняної статистики.

У святковий день не дуже хочеться читати серйозні відомості офіційної статистики, але нас можуть здивувати та розважити цікаві статистичні дані. Наприклад, що українці найчастіше шукають в інтернеті або на що витрачають найбільше грошей.

А можна прочитати книжку «Статистика. Короткий курс у коміксах» Ларрі Гоніка, яка в гумористичній та доступній формі знайомить з усіма основними поняттями сучасної статистики.

У кіно теж можна знайти приклади застосування цієї науки в повсякденному житті. Наприклад, подивитися фільм «Людина, яка змінила все» — щоб зрозуміти, як часом можна досягти успіху, спираючись на статистичні показники.

Також неодмінно маємо привітати всіх своїх знайомих статистиків та подякувати їм за важливу та непросту роботу.

Чому важливий цей день?
Державна статистика є дуже важливою для кожної країни, тому що вона має вплив на все суспільство — на соціальну сферу, владні органи, міжнародні організації та бізнесові структури.
Українська статистика зараз відчуває необхідність реформування та осучаснення. На сьогодні бракує якісної статистичної інформації для правильних рішень на державному рівні.
Давно існує потреба сучасного перепису населення, якого не було вже майже двадцять років. Неможливо ефективно керувати країною, не маючи уявлення навіть про кількісний та якісний склад населення.
Пересічному громадянину не завжди легко знайти потрібну статистичну інформацію, так як у нас досі не створена єдина система даних.
День працівників української статистики покликаний не лише проінформувати про плани й досягнення, але й привернути увагу громадськості та держави до недоліків та проблем статистичного відомства в нашій країні.

Любов при мінусових темпаратурах ❄️🖤

«Зігрій мене!» – здається, саме це читається у цьому ніжному доторку дзьобів посеред снігопаду.

Дивлячись на це фото, легко повірити в почуття у птахів. І наука каже, що ми недалекі від істини! Круки – одні з найрозумніших істот на планеті, і їхнє соціальне життя надзвичайно складне.

Ось кілька фактів про цих зимових романтиків:

1️⃣ Вірність до кінця: Круки – моногамні птахи. Вони часто утворюють пари на все життя. Разом будують гнізда, разом виховують пташенят і разом зустрічають суворі зими. 2️⃣ Ніжні жести: Те, що ми бачимо на фото, називається «алопринінг» – взаємне чищення пір'я. Це не лише гігієна, а важливий соціальний ритуал, який зміцнює зв'язок між партнерами та знижує рівень стресу. 3️⃣ Командна робота: Взимку вижити поодинці важко. Пара круків координує свої дії під час полювання та захисту території, що значно підвищує їхні шанси на успіх.

Коли надворі холодно, важливо мати когось, хто скаже: «Я поруч, ми впораємося». Навіть якщо ви – два суворі чорні птахи посеред білої зими.

Грійте своїх коханих! ❤️

#історія #події
✨ Червоне світло Парижа: Як перша неонова лампа 1910 року змінила вигляд нічних міст.
3 грудня 1910 року Париж, відомий як Місто Світла, отримав нове, сяюче визначення. Саме тоді французький інженер та фізик Жорж Клод (Georges Claude) на Паризькому автосалоні (Salon de l'Automobile) вперше публічно представив свій винахід — першу у світі неонову лампу. 💡

Наука, укладена у скло 🇫🇷

Винахід Клода був заснований на роботі з рідкими газами та використанні неону — інертного газу, відкритого ще у 1898 році. Принцип був простий: пропускання електричного струму через герметичну скляну трубку, заповнену неоном, змушувало газ випромінювати яскраве, стабільне, майже гіпнотичне світло насиченого червоно-помаранчевого кольору.
На відміну від тьмяного і недовговічного електричного освітлення того часу, неонова трубка була енергоефективною та неймовірно привабливою. Її здатність приймати будь-яку форму, вигнуту майстрами-склодувами, відкрила нескінченні можливості для дизайну.

Народження рекламної естетики 🌃

Публіка на автосалоні була вражена: це була не просто лампочка, це було візуальне мистецтво. Хоча перші комерційні продажі розпочалися лише двома роками пізніше (перша неонова вивіска з'явилася на перукарні в Парижі), винахід Клода швидко перетворився на глобальний рекламний інструмент.

Неон став символом модернізму, нічного життя та комерційного буму 1920-х років. Він запалив Бродвей у Нью-Йорку, зробив Чайнатаун у Сан-Франциско впізнаваним, а багато міських пейзажів, від Токіо до Лас-Вегаса, завдячують своєю магією саме цим гнучким, сяючим трубкам. 💥
Так, завдяки демонстрації в Парижі, наукова інновація Жоржа Клода перетворилася на невід'ємну частину урбаністичної естетики XX століття.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства

Що це за день?
Ми звикли вважати, що рабство залишилося в далекому минулому людства. Але, на жаль, це жахливе явище існує й у сучасному світі. Хоч рабство вважається одним з найтяжчих видів приниження людської гідності та всюди є забороненим, мільйони людей продовжують жити як раби або в умовах, що наближені до рабських. Рабством на сьогоднішній день вважається примусова та дитяча праця, примусові шлюби, сексуальна експлуатація, торгівля людьми, залучення дітей до участі в збройних конфліктах. Міжнародний день боротьби за скасування рабства (International Day for the Abolition of Slavery) було оголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй днем, який слід відзначати 2 грудня.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким.


Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони.

У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.

Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина.

У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів.

За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних.

У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.

Віденський конгрес
Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США.

Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.

З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року.

2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства в історії
1848
Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині.
1861
Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України.
1865
Заборонено рабство у США.
1924
Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства.
До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй.
192625 вересня
Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство.
1956
ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року.

Як відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн.

Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства.
Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою.
Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства».
В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу.
Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку.
Чому важлива ця подія?
Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему.

За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина.
Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки.
Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч.
Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном.
Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.

#історія #особистості
🔬 Титан наукового фронту: Борис Патон, людина-епоха (1918–2020).
Сьогодні, 27 листопада, ми згадуємо видатного українського науковця і організатора науки — Бориса Євгеновича Патона, який народився у Києві в цей день у 1918 році. Що цікаво, він народився того ж дня, коли його батько, Євген Патон, активно брав участь у заснуванні Української академії наук.

Борис Патон увійшов в історію як найдовготриваліший президент світової академії: він очолював Національну академію наук України з 1962 по 2020 рік — майже шість десятиліть! Його діяльність була справжнім феноменом, що об'єднав фундаментальні дослідження з практичним промисловим впровадженням.
Його головною науковою сферою було електрозварювання та електрометалургія. Під його керівництвом та за його безпосередньої участі Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона (який він очолив після батька) став світовим лідером у розробці унікальних технологій:
* Автоматичне зварювання під флюсом: Технологія, яка здійснила революцію у будівництві суден та мостів.
* Зварювання в космосі: Технології, що дозволили проводити зварювальні роботи у вакуумі.
* Зварювання живих тканин: Неймовірна розробка, що дозволила використовувати електричне зварювання в хірургії для швидкого й ефективного з'єднання м'яких тканин.

Патон був не лише блискучим винахідником, а й потужним державним діячем у сфері науки. Він завжди відстоював принцип, що наука має служити економіці та суспільству, а не бути відірваною від реального життя. Його ім'я стало синонімом української наукової школи у всьому світі.

Борис Патон — це символ стійкості, неперервності наукової думки та здатності українського інтелекту досягати глобальних, проривних результатів. 💡

Всесвітній день еволюції

Що це за день?
24 листопада спільнота науковців всього світу відзначає Всесвітній день еволюції (World Evolution Day). Присвячене це свято річниці публікації відомої для широкого загалу праці «Походження видів», що була написана Чарльзом Дарвіном 24 листопада 1859 року. Оскільки книга була написана не в науковому, а в популярно-публіцистичному стилі, то викликала справжній ажіотаж в суспільстві. Це один з найбільш вагомих творів в історії науки, який детально та логічно пояснює засади існування життя на планеті та виникнення великого розмаїття флори та фауни. Так з’явилася на світ теорія еволюції, яку згодом стали називати дарвінізмом.

Всесвітній день еволюції в історії
1832 -1837
Мандрівка Чарльза Дарвіна на судні «Бігль».
185924 листопада
Публікація праці Ч. Дарвіна «Про походження видів».
190924 листопада
Перше святкування Дня еволюції.
2001
Створена некомерційна організація «Програма Дня Дарвіна», а також запроваджено Міжнародний день еволюції. .
Як відзначати Всесвітній день еволюції ?
Цей день здебільшого відзначається в наукових колах. На міжнародному рівні відбуваються з’їзди, симпозіуми, конференції. У 2009 році BBC показала серію теле і радіопрограм BBC Darwin Season, присвячену 200-річчю Дарвіна і 150-річчю публікації «Походження видів».

Не обійшло це свято повз вищі наукові заклади, особливі ті, де викладаються біологічні науки. В цей день проводяться лекції, присвячені теорії еволюції та її значенню для людства. У цей день студенти мають можливість взяти участь у численних заходах, ознайомитися з біографією вченого, дізнатися про еволюційні механізми. В шкільних закладах проводяться цікаві вікторини та майстер-класи, розраховані на дітей шкільного віку.

На початках свято відзначалося стихійно, коли в тому чи іншому навчальному закладі проводилися пізнавальні заходи на тему еволюції в честь відомого англійського вченого. Основи теорії еволюції були прийняті всіма науковцями. І хоча деякі її засади піддаються жорсткій критиці, ця важлива дата святкується у багатьох країнах світу, що робить день еволюції насправді міжнародним святом.

Чому важлива ця подія?
Про міжнародний день еволюції має знати кожна людина, проте особливу цінність це свято має в очах науковців, що вивчають медицину, анатомію, біохімію, біотехнологію, біофізику, ботаніку, генетику, вірусологію, мікробіологію та інші біологічні дисципліни, для яких теорія еволюції та походження видів є базовими.

Наука не стоїть на місці, на фундаменті відкриттів минулих років з’являються нові. І те, якими будуть наступні відкриття, залежить від засвоєння та розуміння відкриттів минулих.

#історія #події
🚀 Міст до зірок: Як Леонід Каденюк підняв український прапор на орбіту.
19 листопада 1997 року для молодої незалежної України стало не просто черговою датою. У цей день з американського космодрому на мисі Канаверал стартував шатл «Колумбія» з місією STS-87. На його борту був він — Леонід Каденюк, перший і єдиний космонавт незалежної України.
Це був не просто політ, а свідомий політичний та науковий акт, який затвердив нашу державу у клубі космічних держав.

🛰️ Місія: Від політичної декларації до науки

Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну частину космічної інфраструктури, але їй потрібен був власний символ у космосі. Участь Каденюка в місії стала результатом двосторонньої угоди між Україною та США.
Ключові факти про політ:
* Тривалість: 15 діб 16 годин.
* Корабель: Багаторазовий транспортний космічний корабель «Колумбія».
* Головне завдання: Проведення наукових експериментів у співпраці з українськими інститутами.

🌱 Український Слід у Невагомості

Місія мала глибокий український науковий акцент. Каденюк виконував біологічні дослідження з вивчення впливу невагомості на рослини. Поки екіпаж займався глобальними науковими програмами, наш космонавт зосереджувався на:
* Вивченні тропічної рослини сої;
* Експериментах з мохом;
* Дослідженні процесу фотосинтезу в умовах орбіти.
Він довів: українська наука здатна давати результати навіть за межами земного тяжіння. 🌏➡️🌌

💙💛 Прапор як Візуальний Маніфест

Найбільш емоційний момент, який закарбувався у пам'яті мільйонів: Каденюк підняв у космосі синьо-жовтий прапор і тризуб. Це був потужний візуальний маніфест того, що Україна є, вона незалежна і дивиться у майбутнє.
Сам Леонід Костянтинович згадував, що найскладнішим було повернутися до життя на Землі після такого «польоту мрії». Його внесок досі залишається безцінним для національної гордості та космічної освіти.

#історія #події
🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі.
16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни.

🛡️ Ідея Миру через Знання

Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції.
Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами.

🏛️ Основна Місія та Діяльність

Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод".
Ключові напрямки роботи організації включають:
* Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚
* Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️
* Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬
Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.

#події
5 листопада 1953 року на Дніпрі сталася подія, яка назавжди змінила архітектурний ландшафт Києва і увійшла в історію світової інженерії: було урочисто відкрито Міст імені Євгена Патона. Ця конструкція є значно більшою, ніж просто транспортна артерія; це технічний пам'ятник українській науковій думці.

💡 Винахід, Що Перевернув Світ Мостобудування

Справжня унікальність мосту Патона полягає в його конструкції: він став першим у світі суцільнозварним мостом, збудованим із застосуванням повністю автоматизованого зварювання.
За цією титанічною роботою стояв видатний український учений, академік Євген Оскарович Патон. Саме він був не лише ініціатором, а й науковим керівником проекту. Патон присвятив десятиліття розробці та впровадженню технології автоматичного зварювання під флюсом, довівши, що зварена конструкція може бути надійнішою і легшою, ніж традиційні клепані мости.

Скептицизм vs. Наука: У 40-х
роках XX століття у світі панував скепсис щодо використання зварювання для таких масштабних конструкцій. Багато інженерів боялися, що зварні шви не витримають навантаження та перепадів температур. Патон не тільки спростував ці побоювання, але й встановив новий глобальний стандарт у мостобудуванні.

Від Проекту до Символу ✨

Будівництво, розпочате ще до війни, було перерване німецькою окупацією і відновилося вже після визволення Києва.
* Довжина: Міст простягнувся на вражаючі 1543 метри, з'єднавши правий берег із лівобережними районами міста.
* Унікальна Технологія: Для зведення мосту було застосовано близько 10 600 зварних швів, виконаних здебільшого автоматичними зварювальними апаратами, розробленими в Інституті електрозварювання АН УРСР (який зараз носить ім'я Патона). Це дозволило значно пришвидшити будівництво і водночас забезпечити надзвичайну міцність.
На жаль, сам Євген Патон не дожив до моменту урочистого відкриття лише кілька місяців, але його дітище стало його безсмертним пам'ятником.
Міст Патона, що став частиною великого Дніпровського каскаду, не просто вирішив транспортну проблему столиці. Він став видимим свідченням потужності української науково-технічної думки, назавжди зафіксувавши Київ на карті світових інженерних досягнень. Геніальне рішення, перевірене десятиліттями!