#МійПереклад #KateBush

Сьогодні ввечері ми самотні на сцені
Нам сказали, що ми тебе не боїмося
Ми так добре знаємо всі свої тексти так-так
Ми повторювали їх стільки разів
Раз по раз
Репліка за реплікою

О, так, ти просто неймовірний!
Ми вважаємо тебе дивовижним,
Ти кажеш, що ми фантастичні
Але все одно ми не на афіші.

Нічого собі! Вражаюче!
Нічого собі! Вражаюче!

Коли актор доходить до моменту смерті,
ти розумієш, що це не по-справжньому — він просто затримує подих,
але завжди пірнає занадто рано, занадто швидко, щоб врятуватися.
Він ніколи не потрапить на екран,
Він ніколи не зіграє у «Sweeney» (*британський серіал 70-х)
не стане королевою кіно.
Він занадто зайнятий тим, що маже себе вазеліном.

О, так, ти просто неймовірний!
Ми вважаємо, що ти справді класний
Ми б дали тобі роль, дорогенький
Але тобі довелося б грати дурника

Нічого собі! Вражаюче!
Нічого собі! Вражаюче!

Сьогодні ввечері ми самотні на сцені
Самотні
На сцені
Сьогодні ввечері

🗓 22 серпня, субота

✔️ ще один день до Перемоги 🇺🇦
✔️ Міжнародний день фольклору 👈 про цей день на нашому сайті
✔️ Всесвітній день рослинного молока 👈 про цей день
✔️ День пам'яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов'язків
✔️ Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на підставі релігії або переконань
✔️ Всесвітній день рису джолоф
✔️ День зубної феї 👈
✔️ День «Відведіть свою кішку до ветеринара»
✔️ Свято Грузинської ікони Божої Матері
✔️ День пам'яті священномученика Горазда
✔️ 234-й день року
✔️ До кінця року - 131 день
@calendarday

🌅Схід сонця 05:57
☀️Сонце в зеніті 13:00
🌥Захід сонця 20:04
⏱ Тривалість дня 14:07
🌓 Прибуваючий місяць (10/11 день)

Іменини: Агафонік, Аріадна, Зенон, Василь, Панас, Іван, Гаврило, Іларіон, Зотик, Северіан, Афанасій, Євлалія, Горазд

День народження:
1920 - Рей Бредбері - американський письменник-фантаст.
1966 - Ольга Сумська - українська акторка кіно і театру.
__
Детальніше про свята сьогодні

А що завтра ❓

Поки не можемо точно сказати, що під завалами нікого немає, — речник ДСНС Києва Петров про рятувальну операцію у дев'ятиповерхівці у Солом’янському районі

У цій локації загинули 2 людини, яких деблокували рятувальники. Всього по Києву станом на зараз — 12 загиблих.

На місці атаки працюють верхолази та висотна техніка, також присутні кінологи та психологи.

➡️ За його словами, ДСНС у столиці працювала на 10 локаціях; станом на зараз усі пожежі ліквідовані.

💣Чоловік погрожував підірвати вибухівку в автосалоні у Білій Церкві

52-річний чоловік прийшов до автосалону, сів за кермо позашляховика та заявив що зараз підірве вибухівку.

Директор автосалону зателефонував в поліцію.

Правоохоронці евакуювали людей та затримали зловмисника. За результатами перевірки кінологів вибухонебезпечних предметів виявлено не було.

Зловмиснику загрожує до 6 років за гратами.

⚡️ 11 днів пошуків: на Буковині затримали чоловіка, який поранив двох поліцейських, — Нацполіція.

28 липня під час обшуку 54-річний житель Їжівців відкрив вогонь по правоохоронцях. Поранених двох оперативників він залишив та втік у ліс.

Правоохоронці протягом 11 днів прочісували територію й перевіряли можливі місця перебування озброєного чоловіка.

До операції залучили оперативників, слідчих, КОРД, кінологів, вибухотехніків, патрульних, операторів БпЛА та нацгвардійців.

8 серпня поліцейські затримали 54-річного чоловіка, який переховувався у господарському приміщенні.

11 днів безперервних пошуків принесли результат: нападника затримано, тепер він відповідатиме перед законом.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

🧑🏼‍🚒На Хмельниччині досі тривають пошукові роботи після детонації боєприпасів на полігоні 31 липня, – ДСНС.

На місці працюють кінологи ДСНС зі службовими собаками.

🔎Наразі ДБР перевіряє 2 версії, серед яких – диверсія та порушення правил поводження з боєприпасами.

«Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком»

☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами.

Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз.

🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми.

🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань.

Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну.

📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла.

Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті.

Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів.

Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва.

Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією.

Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.

«Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком»

☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами.

Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз.

🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми.

🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань.

Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну.

📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла.

Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті.

Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів.

Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва.

Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією.

Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.

Внаслідок російської атаки по Києву пошкоджено кіностудію. Це не кіностудія імені Довженка #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війнаhttps://brovaryregion.in.ua/?p=50218

На Троєщині (300 000 населення), за спиною райради і кінотеатру "Флоренція" (над трамваєм, на перетині Рейгана-Бальзака), за квартал від "Району" і ще 3-х ТЦ, прямо зараз будують великий новий ТЦ на місці старого ТЦ (в якому був великий підвал). На репліки місцевих "а чому не укриття" (до Великої війни питали "а чого не паркінг") тиша.