#дати #свята
✨ Вшанування Пророка Аггея: Заклик до відбудови Храму.
Вшанування пам'яті Святого Пророка Аггея (Огія) — це важливе християнське свято, яке відзначається 16 грудня за новоюліанським та григоріанським календарями.
Пророк Аггей (грец. Ἀγγαῖος, івр. חַגַּי, Ḥaggay) належить до числа дванадцяти так званих «малих пророків» Старого Завіту і займає у Біблії 10-те місце серед них.

📜 Життя та пророче служіння

Аггей пророкував після повернення юдеїв із Вавилонського полону. Його служіння припадає на 520 рік до Різдва Христового, що робить його одним із перших пророків повоєнного періоду.
Його діяльність була тісно пов'язана з діяльністю пророка Захарії. У той час як багато юдеїв повернулося на свою землю, їхній ентузіазм щодо відновлення Єрусалиму та храму ослаб. Люди почали дбати насамперед про свої оселі та особисте життя, відкладаючи відбудову зруйнованого Другого Єрусалимського храму.

Головне послання

Пророк Аггей виступив із полум'яними промовами, закликаючи народ та його лідерів (зокрема, першосвященника Ісуса та намісника Зоровавеля) негайно взятися за відновлення святині.
Суть проповіді: Аггей пояснював народові, що їхні невдачі в землеробстві та бідність є прямим наслідком того, що вони ігнорують дім Божий:
«Хіба час вам сидіти по ваших до­мах, оббитих панелями, а цей храм — у руїнах?» (Аггей 1:4).
Проповіді Аггея мали великий успіх. Завдяки його натхненному слову, а також підтримці пророка Захарії, відбудова храму була відновлена і завершена через кілька років.

Книги пророцтв

Пророцтва Аггея вміщені у найкоротшій біблійній книзі Старого Завіту — Книзі пророка Аггея, яка складається лише з двох глав.

🕯️ Вшанування в Україні

Після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар, дата вшанування пам'яті Пророка Аггея збігається із традиційною датою західного християнства:
16 грудня (за новим стилем).
У народній традиції на цей день припадає свято, яке може мати регіональні назви, пов'язані з пророкуванням погоди на зиму.

#дати #свята
🇿🇦 День примирення (Південна Африка): Від конфлікту до єдності.
Day of Reconciliation — державне свято Південно-Африканської Республіки (ПАР), яке відзначається щорічно 16 грудня. Це свято має на меті сприяння національній єдності, примиренню та взаєморозумінню між різними расовими та етнічними групами, які проживають у країні.

📜 Історичне походження дати

Дата 16 грудня була обрана через її історичну важливість як для африканерського (білого), так і для чорного населення країни.
1. Битва на Кривавій річці (1838)
До 1994 року (до падіння апартеїду) 16 грудня було відоме серед африканерів (нащадків голландських, німецьких та французьких поселенців) як День Клятви (Day of the Vow).
Ця дата відзначала перемогу бурів (поселенців) над зулуськими воїнами в битві на річці Нкоме (або Кривавій річці) 16 грудня 1838 року.
Битва вважалася бурами доказом божественного втручання та слугувала виправданням їхнього панування та подальшої політики апартеїду.
2. День героїв і протесту (XX ст.)
Для чорної більшості 16 грудня стало символом опору.
У 1961 році, саме 16 грудня, було засновано військове крило Африканського національного конгресу (АНК) — «Умхонто ве Сізве» (Umkhonto we Sizwe, «Спис Нації»). Це ознаменувало перехід від мирного до збройного опору режиму апартеїду.
Ця дата вшановувалася як День Героїв.

🤝 Трансформація у День Примирення (1994)

Після скасування апартеїду та приходу до влади Нельсона Мандели у 1994 році, новий уряд зіткнувся із завданням об'єднати країну, чия історія була сповнена расових конфліктів та ненависті.
Щоб не ігнорувати історичну важливість дати 16 грудня для жодної з груп, але й не заохочувати розкол, уряд вирішив трансформувати це свято.
У 1994 році 16 грудня було перейменовано на День Примирення.
Метою свята стало надання можливості всім південноафриканцям розмірковувати над важким минулим і робити свідомі кроки до створення єдиної, демократичної та рівноправної нації.

✨ Спадщина

День Примирення пов'язаний із діяльністю Комісії правди та примирення (Truth and Reconciliation Commission, TRC), яка працювала під головуванням архієпископа Десмонда Туту. TRC пропонувала амністію тим, хто зізнався у злочинах, скоєних під час апартеїду, і дала можливість жертвам розповісти свої історії, що стало унікальним підходом до подолання травматичного минулого.
Свято слугує щорічним нагадуванням про необхідність долати расові та соціальні відмінності, підтримувати конституційні цінності та будувати справедливе суспільство.

#дати #свята
🇧🇩 День Перемоги в Бангладеш (Bijoy Dibos): Народження Нації.
День Перемоги — одне з найважливіших національних свят у Бангладеш, яке відзначається щороку 16 грудня. Ця дата знаменує капітуляцію пакистанських збройних сил перед об'єднаними силами Бангладеш (Мукті Бахіні) та Індії у 1971 році, що призвело до створення незалежної держави Бангладеш (раніше відомої як Східний Пакистан).

📜 Передумови: Визвольна війна 1971 року

Конфлікт бере свій початок у поділі Британської Індії у 1947 році, коли була створена держава Пакистан, що складалася з двох географічно віддалених регіонів: Західного Пакистану (нині Пакистан) та Східного Пакистану (нині Бангладеш).
Причини конфлікту:
Мовний бар'єр: Напруга зросла, коли Західний Пакистан спробував нав'язати урду як єдину державну мову, ігноруючи бенгальську мову, якою розмовляла переважна більшість населення Східного Пакистану.
Економічна та політична нерівність: Східний Пакистан відчував себе економічно та політично дискримінованим, оскільки влада була зосереджена у Західному Пакистані.
Вибори 1970 року: На виборах перемогла партія Авамі Ліг на чолі з Шейхом Муджибуром Рахманом (батьком нації), але військова хунта Західного Пакистану відмовилася передати їй владу.
Операція «Прожектор»
У березні 1971 року пакистанська армія розпочала операцію «Прожектор» — жорстоке військове придушення політичного руху у Східному Пакистані, що супроводжувалося масовими вбивствами, зґвалтуваннями та руйнуваннями. Це спровокувало початок дев’ятимісячної Визвольної війни.

⚔️ Війна та капітуляція

Народ Східного Пакистану організував сили опору, відомі як Мукті Бахіні (Визвольна армія), які вели партизанську війну.
Втручання Індії: У грудні 1971 року Індія офіційно вступила у війну на боці Мукті Бахіні, що стало вирішальним фактором.
16 грудня 1971 року: Після короткого, але інтенсивного військового конфлікту, командувач пакистанських сил у Східному Пакистані генерал-лейтенант Амір Абдулла Хан Ніазі підписав Акт про капітуляцію (Instrument of Surrender) на іподромі в Дацці (нині парк Сухраварді).
Понад 93 000 пакистанських військовослужбовців потрапили в полон, що стало найбільшою капітуляцією армії з часів Другої світової війни.
Ця подія ознаменувала закінчення війни та створення Народної Республіки Бангладеш.

🎉 Святкування та спадщина

16 грудня у Бангладеш є днем національної гордості та пам'яті:
Національний меморіал мучеників: Головні урочистості проходять біля Національного меморіалу мучеників (Jatiyo Smriti Soudho) у Саварі, де вшановують пам'ять мільйонів жертв та борців за незалежність.
Паради: У столиці Дацці проводиться військовий парад, а урядові будівлі прикрашаються національними прапорами.
«День Перемоги» є нагадуванням про високу ціну, яку довелося заплатити за незалежність, та відзначає єдність нації перед лицем жорстокої агресії.

#дати #свята
🇰🇿 День Незалежності Республіки Казахстан (Тәуелсіздік күні) — головне національне свято, яке відзначається щорічно 16 грудня. Ця дата ознаменувала проголошення Казахстаном суверенітету та його вихід зі складу Радянського Союзу, що стало ключовим моментом у сучасній історії Центральної Азії.

📜 Шлях до суверенітету

На відміну від більшості інших радянських республік, які проголосили незалежність наприкінці серпня – на початку вересня 1991 року, Казахстан зробив це пізніше.
Желтоксан (1986)
Важливим попередником здобуття незалежності стали події Желтоксан (грудень 1986 року) — масові протести казахської молоді в Алма-Аті. Приводом стало рішення Кремля замінити етнічного казаха Дінмухамеда Кунаєва на етнічного росіянина Геннадія Колбіна на посаді першого секретаря ЦК Компартії Казахстану..
Протести були жорстоко придушені, але вони продемонстрували зростання національної свідомості та стали першим великим виступом проти центральної радянської влади в епоху Перебудови.

Проголошення Незалежності (1991)

Після провалу серпневого путчу в Москві та розпаду СРСР, 10 грудня 1991 року було змінено назву республіки на Республіка Казахстан.
16 грудня 1991 року Верховна Рада Республіки Казахстан ухвалила Конституційний закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан».
Факт: Казахстан був останньою республікою Радянського Союзу, яка офіційно проголосила незалежність.
Визнання: Незалежність Казахстану була швидко визнана багатьма країнами, включаючи США, Китай та Росію.

🇰🇿 Символіка та святкування

День Незалежності є державним святом, що відзначається два дні — 16 та 17 грудня. Урочисті заходи включають:
Церемонії нагородження: Президент Казахстану вручає видатним громадянам державні нагороди.
Військові паради та концерти.
Вшанування пам'яті: У багатьох містах відзначають пам'ять жертв Желтоксану 1986 року, оскільки ця подія безпосередньо пов'язана з боротьбою за суверенітет.

Монумент Незалежності
Головним символом незалежності в Алма-Аті є Монумент Незалежності на площі Республіки. Він являє собою скульптурний ансамбль, присвячений відродженню казахської державності, і є ключовим місцем проведення урочистостей.

Кому війна й горе, а комусь розвага! Грьобаний Захід!
💵 Аналітик isw змінив карту війни в Україні напередодні великої виплати на платформі ставок — Texty.
🤔 Цікава новина, особливо після того як один із букмекерів незаконно інтегрував нашу мапу собі. Для них війна в Україні це забава, де можна робити ставки.
📆 Ще 15 листопада, коли росіяни намагалися просунутися до Мирнограда, на Polymarket приймали ставки, чи окупанти захоплять місто і коли це станеться. Якби Росія захопила місто до настання ночі — подія, що здавалася вкрай малоймовірною для більшості спостерігачів, — жменька гравців могла б отримати прибуток до 33 000%.
📰 «Коли настала ніч, ці азартні гравці, які робили ставки з низькою ймовірністю виграшу, дивом виграли велику суму, хоча й не тому, що Росія захопила місто (на момент написання статті Україна все ще бореться за Мирноград). Натомість це сталося завдяки очевидному втручанню співробітника ISW, аналітичного центру у Вашингтоні, який щодня створює інтерактивні карти війни в Україні, на які Polymarket часто спирається для визначення результатів ставок», — йдеться у матеріалі.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості
✝️ Костянтин Богачевський (1884): Митрополит Української Греко-Католицької Церкви у США.
Konstantyn Bohachevsky (16 грудня 1884 — 6 січня 1961) — видатний український церковний діяч, перший митрополит Філадельфійський Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) у США. Його життя та діяльність були присвячені збереженню української духовної спадщини та організації церковного життя в умовах еміграції.

🇺🇦 Життя і служіння

Костянтин Богачевський народився в селі Манастиричани (нині Івано-Франківська область). Він навчався у Римі, де здобув докторські ступені з богослов'я та філософії. У 1909 році він був висвячений на священника і розпочав служіння в Галичині.
Після Першої світової війни Богачевський брав активну участь у дипломатичній роботі, виконуючи функції радника місії УНР на Паризькій мирній конференції, де боровся за визнання української державності.
Апостольський екзарх у США
У 1924 році Папа Римський Пій XI призначив Богачевського Апостольським екзархом для українців-греко-католиків у США.
У той час українська еміграція в США була значною, але церковна організація була складною. Владика Костянтин присвятив себе розбудові структур УГКЦ:
Він здійснив об'єднання українських громад, попри протидію латинського духовенства, яке намагалося асимілювати греко-католиків.
Значну увагу приділяв розвитку українознавства, засновуючи школи та освітні установи.
За його активного сприяння був заснований український католицький коледж у Стемфорді, який став важливою освітньою базою.

Перший Митрополит

Кульмінацією його діяльності стало створення Філадельфійської митрополії. У 1958 році, Папа Іван XXIII підвищив український екзархат у США до статусу митрополії, і Костянтин Богачевський став першим Митрополитом Філадельфійським.
Він також ініціював будівництво Катедрального собору Непорочного Зачаття у Філадельфії, який став духовним центром української діаспори.

🇺🇸 Спадщина

Митрополит Костянтин Богачевський керував УГКЦ в США протягом 37 років, фактично створивши церковну інфраструктуру, яка слугувала не лише духовним, а й національно-культурним центром для українських емігрантів. Його діяльність мала вирішальне значення для збереження української ідентичності та традицій за океаном.

✈️ 16.12.2025 силами оборони було знищено/подавлено:
🛵 57/69 ударних БПЛА “Шахед“/“Гербера“/“Пародія“ та
інші.
❗️ Зафіксовано влучання 10 ударних БпЛА на 7 локаціях .
☝️ Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

День протесту проти Барбі і Барні

День протесту проти Барбі і Барні (Barbie and Barney Backlash Day) — це неофіційна подія, яка відзначається щорічно 16 грудня. Ідея цього дня — звернути увагу на критику, яка спрямована на такі культові бренди, як Barbie (ляльки Barbie) та Barney the Dinosaur (телевізійний динозавр Барні).

Походження свята День протесту проти Барбі і Барні
Обидва бренди, Barbie і Barney, мають величезний вплив на популярну культуру:


Barbie — як символ моди, краси й споживчої культури;
Barney — як дитяча телевізійна програма, яка впливала на покоління дітей.
Проте з роками з’явилась критична думка:

Barbie — як можлива причина нереалістичних стандартів краси серед дівчат та дорослих жінок;
Barney — як надмірно позитивний, іноді «надсаджений» мультяшний персонаж, що може применшувати складність дитячого розвитку.
День «Barbie and Barney Backlash» створений як спосіб висловити й обговорити ці критичні погляди — не просто викриття, а шанс для дискусії про те, що ми сприймаємо, які ідеали приймаємо, і чи потрібно переосмислювати такі культури.

Чому День протесту проти Барбі і Барні важливий
Це нагадування, що іграшки, телевізійні персонажі, відомі постаті, бренди мають вплив — і не завжди лише позитивний.
День стимулює розмови про стандарти краси, роль дитячих програм у вихованні, бренд-вплив на особистість та на суспільство.
Він може бути «вихідним моментом» для батьків, освітян, брендів: переглянути, які цінності вони передають, що приймається як норма, і чи варто щось змінювати.
Не треба сприймати це свято як «атаку на ляльок/динозавра», а як можливість до критичного мислення:
– ось була популярна культура — а що вона означає сьогодні?
– що є подібного сьогодні?
– який контент споживають зараз наші діти?
– який контент споживаємо ми?
– що нам “зкормлюють”?
– чи усвідомлюємо ми що нам навʼязують, чи пропагують?
Як можна відзначити День протесту проти Барбі і Барні
Обговорити із друзями або в родині питання сучасних цінностей, якості інформації, потреби у брендах та кумирах тощо.
Перегляньте старі епізоди Барні чи рекламу Барбі, а потім обговоріть — що змінилося відтоді?
Поділитись у соцмережах своїми думками про те, як вплинули ці бренди або персонажі. Використайте хештеги, якщо такі є, для привернення уваги.
Освітній підхід: в школі або гуртку організуйте мінідискусію або проєкт: «Які стандарти краси/поведінки ми отримали від іграшок/телепередач у дитинстві? Чи всі вони корисні?»
Батькам варто подивитися, які іграшки чи мультфільми, інтернет-ресурси обирають діти, і поговорити з ними про різноманіття, самовираження, реальні моделі, а не лише популярні.
День протесту проти Барбі і Барні — це не свято в класичному розумінні, це день для роздумів та рефлексії. Він створює простір, щоб задуматися та обговорити: які впливи отримуємо ми, наші діти, з культури, іграшок і телебачення та соцмереж?

#історія #особистості
🎹 Людвіг ван Бетховен: Титан Віденської класики.
Людвіг ван Бетховен (Ludwig van Beethoven) (16 грудня 1770 — 26 березня 1827) — німецький композитор і піаніст, одна з найбільш шанованих і впливових постатей в історії західної класичної музики. Його творчість ознаменувала перехід від класицизму до епохи романтизму.
Хоча точна дата його народження невідома, він був охрещений 17 грудня 1770 року в Бонні, і традиційно вважається, що він народився днем раніше, 16 грудня.

🎼 Життя і творчість

Ранні роки та музична освіта
Бетховен народився в музичній родині в Бонні (на той час — столиця Курфюршества Кельнського, частина Священної Римської імперії). Його батько, Йоганн ван Бетховен, був співаком у придворній капелі й намагався зробити з сина "нового Моцарта", змушуючи хлопчика займатися музикою з раннього віку.
У віці 21 року Бетховен переїхав до Відня, тодішньої європейської музичної столиці, щоб навчатися у Йозефа Гайдна. Він швидко зарекомендував себе як віртуозний піаніст та імпровізатор.

Віденський період і класицизм
Перший період творчості Бетховена (приблизно до 1802 року) був позначений впливом його вчителів та Віденської класичної школи, особливо Моцарта та Гайдна. У цей час він створює:
Перші дві симфонії.
Ранні фортепіанні сонати, включаючи знамениту Сонату №14, відому як «Місячна соната» (1801).
Період героїчного романтизму
Приблизно з 1803 по 1812 рік Бетховен переживає свій найбільш плідний та новаторський «героїчний» період. Композитор почав активно впроваджувати елементи романтизму, розширюючи форму та емоційну глибину музичних творів. До цього періоду належать:
Симфонія №3 «Героїчна» (Eroica) (спочатку присвячена Наполеону, але потім присвята була знята).
Симфонія №5 (з її знаменитим "мотивом долі").
Симфонія №6 «Пасторальна».
Опера «Фіделіо».

👂 Боротьба з глухотою

Приблизно у віці 26 років Бетховен почав втрачати слух. Це сталося у розквіті його кар'єри піаніста. У 1802 році він написав свій знаменитий «Гейлігенштадтський заповіт», висловлюючи відчай через свою недугу, але підтверджуючи рішучість продовжувати творити. Повна глухота, що настала до 1818 року, змусила його повністю відмовитися від виконавської діяльності, але не зупинила його композиторської роботи.
Пізній період: Інновації та духовність
Третій період (після 1812 року) характеризується глибокою інтроспекцією, духовністю та подальшим руйнуванням класичних норм. Він створив деякі зі своїх найбільш складних і новаторських творів, багато з яких не були повністю зрозумілі сучасникам:
Урочиста меса (Missa Solemnis).
Останні фортепіанні сонати (№30–32).
Симфонія №9 ре мінор (з фіналом «Ода до радості») (1824), яка є першим випадком використання хору в симфонії. «Ода до радості» згодом стала офіційним гімном Європейського Союзу.

#історія #події
☕️ «Бостонське чаювання»: Протест, що запалив Американську революцію.
16 грудня 1773 року у Бостонській гавані (провінція Массачусетс-Бей) відбулася подія, відома як «Бостонське чаювання» (Boston Tea Party). Ця протестна акція стала прямим і видовищним викликом владі Великої Британії та каталізатором Війни за незалежність Сполучених Штатів.

📜 Передумови: Податковий гніт

Колоністи в Північній Америці протягом тривалого часу протестували проти політики британського парламенту, який вводив податки без їхньої згоди. Головним гаслом американських патріотів було: «Ні оподаткуванню без представництва!».
Протест безпосередньо спричинив «Чайний акт» (Tea Act), прийнятий британським парламентом у 1773 році.
Суть Акту: Він надавав монопольне право на торгівлю чаєм у колоніях Англійській Ост-Індійській компанії. Хоча це робило британський чай дешевшим, ніж контрабандний, він все одно обкладався невеликим податком (митним збором), який колоністи вважали незаконним.
Мета протесту: Колоністи, насамперед члеї організації «Сини свободи» (Sons of Liberty), прагнули не допустити розвантаження чаю, оскільки сплата мита автоматично означала б визнання права британського парламенту оподатковувати колонії.

🚢 Ніч непокори 16 грудня

Наприкінці 1773 року в Бостонську гавань прибули кораблі Ост-Індійської компанії («Дартмут», «Елеанор» та «Бівен»). Губернатор Томас Гатчінсон рішуче відмовився дозволити кораблям залишити порт, не розвантаживши чай.
16 грудня, коли термін розвантаження спливав, близько 200 колоністів, переодягнених у вбрання індіанців племені могавків (щоб приховати особистості), проникли на борт кораблів.
Протягом кількох годин, діючи організовано та тихо, вони знищили весь вантаж:
Кількість: У гавань було викинуто 342 ящики чаю.
Вартість: Знищений вантаж оцінювався у понад 90 тисяч фунтів стерлінгів (величезна сума на ті часи).
Порядок: Акція була суто політичним протестом, а не вандалізмом. Повідомляється, що протестувальники не пошкодили інше майно на кораблях.

💥 Наслідки: Шлях до Війни
«Бостонське чаювання» викликало глибоку політичну кризу і розлютило британський уряд. У відповідь на цей акт непокори парламент ухвалив низку каральних законів, які колоністи назвали «Нестерпними актами» (Intolerable Acts):
Був закритий Бостонський порт, доки не буде компенсовано вартість знищеного чаю.
Було обмежено самоврядування провінції Массачусетс.
Було запроваджено розміщення британських військ у приватних будинках колоністів.
Ці репресивні заходи лише об’єднали колонії, які досі сперечалися, і стали прямим приводом до скликання Першого Континентального конгресу у 1774 році та, зрештою, до початку Війни за незалежність США у 1775 році.