#поезія
Ти казала, що дихання збитих пілотів це тиша та морок,
Видихала холодне повітря. Вдихала життєву силу.
Ти казала так тихо. Скажи, це в падінні відняло мову?
Підкажи, а поезії полум'я тишу нічну наситить?

Я ніколи не зможу забути ці очі, піднесення в прірву,
Відчуття, що минуле гуркоче дев'ятим валом.
Не болить павутиння розкиданих тілом порізів?
Не болить? А нічого, що в погляді - чорне провалля?

Зупинилася, видих. Між нами, чого ти насправді,
Добивалися довго? Це має велику цінність?
Вдих та видих. Стрибок уперед, що усіх нас вразить,
Так, ти можеш, я вірю, куди захотілось - поцілиш.

Світ міняється стрімко, крилаті злітають вище,
Розступається морок. А сміхом ламається тиша.
Головне - обирати душею. І вірити в точний вибір,
Бо є крила, і полум'я в серці. А фініши - то пунктири.

DmYmast
#поезія Ти казала, що дихання збитих пілотів це тиша та морок, Видихала холодне повітря. Вдихала життєву силу. Ти казала так тихо. Скажи, це в падінні відняло мову? Підкажи, а поезії полум'я тишу нічну наситить? Я ніколи не зможу забути ці очі, піднесення в прірву, Відчуття, що минуле гуркоче дев'ятим валом. Не болить павутиння розкиданих тілом порізів? Не болить? А нічого, що в погляді - чорне провалля? Зупинилася, видих. Між нами, чого ти насправді, Добивалися довго? Це має велику цінність? Вдих та видих. Стрибок уперед, що усіх нас вразить, Так, ти можеш, я вірю, куди захотілось - поцілиш. Світ міняється стрімко, крилаті злітають вище, Розступається морок. А сміхом ламається тиша. Головне - обирати душею. І вірити в точний вибір, Бо є крила, і полум'я в серці. А фініши - то пунктири. DmYmast
Love
1
158переглядів