#поезія
Питає: "Ви билі у нашем Криму?"
Я кажу: "Була, звісно, в НАШОМУ".
Де сонце сідає за обрій в пітьму
Розтеплених гір й попелястого
До самого дна розімлілого моря,
Де ніжно співає цикаді цвіркун
Про літо і сни, різнотрав'ями
Насипані пахощі в простір, цвітуть
Стрімкі береги край лиманів тут,
Стрічаючи води вечірні схололі.
Ай-Петрі тримає любов мандрівну –
За руку з вітрами патлатими
Тріпоче та кличе у казку хмільну,
Де вина достигли багрянцями,
Де терпкістю діляться кедрові смоли.
Питає: "Хатіте я вам пакажу,
Какой бєрєг южний щас ласковий?".
Мовчу. І пригадую кримську долму –
Таку, як мізинчик. Масандрою
Гуляю геть юна, канікули в школі...
Ясколка ховається в тінь запашну,
Де скельні дуби залатали синь.
І всі ці питання про "в нашем Криму"
Мені душу рвуть і примарами
Мене повертають до кримського дому.
13.08.2024
Олеся Репа
Питає: "Ви билі у нашем Криму?"
Я кажу: "Була, звісно, в НАШОМУ".
Де сонце сідає за обрій в пітьму
Розтеплених гір й попелястого
До самого дна розімлілого моря,
Де ніжно співає цикаді цвіркун
Про літо і сни, різнотрав'ями
Насипані пахощі в простір, цвітуть
Стрімкі береги край лиманів тут,
Стрічаючи води вечірні схололі.
Ай-Петрі тримає любов мандрівну –
За руку з вітрами патлатими
Тріпоче та кличе у казку хмільну,
Де вина достигли багрянцями,
Де терпкістю діляться кедрові смоли.
Питає: "Хатіте я вам пакажу,
Какой бєрєг южний щас ласковий?".
Мовчу. І пригадую кримську долму –
Таку, як мізинчик. Масандрою
Гуляю геть юна, канікули в школі...
Ясколка ховається в тінь запашну,
Де скельні дуби залатали синь.
І всі ці питання про "в нашем Криму"
Мені душу рвуть і примарами
Мене повертають до кримського дому.
13.08.2024
Олеся Репа
#поезія
Питає: "Ви билі у нашем Криму?"
Я кажу: "Була, звісно, в НАШОМУ".
Де сонце сідає за обрій в пітьму
Розтеплених гір й попелястого
До самого дна розімлілого моря,
Де ніжно співає цикаді цвіркун
Про літо і сни, різнотрав'ями
Насипані пахощі в простір, цвітуть
Стрімкі береги край лиманів тут,
Стрічаючи води вечірні схололі.
Ай-Петрі тримає любов мандрівну –
За руку з вітрами патлатими
Тріпоче та кличе у казку хмільну,
Де вина достигли багрянцями,
Де терпкістю діляться кедрові смоли.
Питає: "Хатіте я вам пакажу,
Какой бєрєг южний щас ласковий?".
Мовчу. І пригадую кримську долму –
Таку, як мізинчик. Масандрою
Гуляю геть юна, канікули в школі...
Ясколка ховається в тінь запашну,
Де скельні дуби залатали синь.
І всі ці питання про "в нашем Криму"
Мені душу рвуть і примарами
Мене повертають до кримського дому.
13.08.2024
Олеся Репа
276переглядів