#поезія Альрауна Закрий фоліант, у якому прогнив корінець, Завитки письмен ведуть до пригнічення мозку. Густий дистилят розчиняє усе нанівець, Я поруч іду, Я темніша за демонів Босха. Врятує тебе не молитва, не піст та не знак, Врятує тебе лиш настій фіолетових квітів. Ковток мандрагори – Дивацька дорога у снах. І ось ти вже бачиш. Дай руку. Ідемо в міжсвіття. Sol niger очей моїх вабить та манить іти В таємну істотність надщільних матерій та сутей. Корпускул прозорих стають надвисокі хребти… Та що це? Невже нецікаво тобі це усе осягнути? Нігредо стікає відродженням білих стихій, Я все ще готова повідати сутність природи. Та марення тільки у хтивих зіницях лихих, І замість альбедо Він бачить пульсуючу вроду. У пальцях моїх – цитрінітас живого буття, Я можу проміння сріблясте проплавити в сонце… Все – попіл! У серці алхіміка чорним сміттям Згорає жага розчинитися у незнайомці. Рубедо так близько, пульсує рубінова кров У венах стихій, блискавично зливаються тіні. Якби ти бажання своє хоч на мить поборов, Не лоно моє би шукав, А відлуння Богині. Послухай! Спливають хвилини, закінчиться дія отрут, Ти вже не спіймаєш за хвіст провидіння господнє. …Горить фоліант, Магістерій розплутує скрут… Він зранку згадає лиш звабу нічної безодні.  *** Sol niger – чорне сонце, алегорія нігредо, першого етапу на шляху до магістерію; Альбедо – в алхімії малий процес очищення, що перетворює метали у срібло; Цитрінітас – алхімічний процес, перетворення срібла у золото; Рубедо – результат алхімічного процесу, після якого наступає злиття духу та матерії – власне, магістерій; Скрут – петля, виток, кільце. Alldoroga