Українська
English
#поезія
літо вчора померло,
як померла надія на «нас».
смуток стискає нестерпно —
вогник задув свічкогас.
те, що палало яскраво,
вмить стало схожим на лід…
чи то так доля схотіла,
щоб ти від журби трохи зблід?
чи то так доля схотіла,
щоб я трохи сліз пролила —
і ми враз удвох постаріли…
від думок — на чолі борозна.
стукіт не в двері — у грудях,
отже, фільм зі щасливим кінцем,
діставшись складного розпуття —
ми урозтіч щасливо підем.
Поліна Шишлевська
літо вчора померло,
як померла надія на «нас».
смуток стискає нестерпно —
вогник задув свічкогас.
те, що палало яскраво,
вмить стало схожим на лід…
чи то так доля схотіла,
щоб ти від журби трохи зблід?
чи то так доля схотіла,
щоб я трохи сліз пролила —
і ми враз удвох постаріли…
від думок — на чолі борозна.
стукіт не в двері — у грудях,
отже, фільм зі щасливим кінцем,
діставшись складного розпуття —
ми урозтіч щасливо підем.
Поліна Шишлевська
#поезія
літо вчора померло,
як померла надія на «нас».
смуток стискає нестерпно —
вогник задув свічкогас.
те, що палало яскраво,
вмить стало схожим на лід…
чи то так доля схотіла,
щоб ти від журби трохи зблід?
чи то так доля схотіла,
щоб я трохи сліз пролила —
і ми враз удвох постаріли…
від думок — на чолі борозна.
стукіт не в двері — у грудях,
отже, фільм зі щасливим кінцем,
діставшись складного розпуття —
ми урозтіч щасливо підем.
Поліна Шишлевська
83views