Українська
English
#поезія
Коли день — мов заплакане небо,
І все світло ховається в тінь.
Серед тиші знайди, що є любо —
Лиш вдихни цю мовчазну синь.
Нехай вітер погладить волосся,
І обійме утомлену мить.
Ти природне відчуй суголосся,
Що у серці раптово щемить.
Глянь у небо — там, де пташина
Серед хмар виграє свій політ.
У душі зацвіте черемшина,
І навколо розквітне весь світ.
Ти не впала — ти просто в мовчанку
Загорнулась, щоб втримати все.
Все мине. І у шепоті ранку
Тихе «я» знов на світ проросте.
Helen Guk
Коли день — мов заплакане небо,
І все світло ховається в тінь.
Серед тиші знайди, що є любо —
Лиш вдихни цю мовчазну синь.
Нехай вітер погладить волосся,
І обійме утомлену мить.
Ти природне відчуй суголосся,
Що у серці раптово щемить.
Глянь у небо — там, де пташина
Серед хмар виграє свій політ.
У душі зацвіте черемшина,
І навколо розквітне весь світ.
Ти не впала — ти просто в мовчанку
Загорнулась, щоб втримати все.
Все мине. І у шепоті ранку
Тихе «я» знов на світ проросте.
Helen Guk
#поезія
Коли день — мов заплакане небо,
І все світло ховається в тінь.
Серед тиші знайди, що є любо —
Лиш вдихни цю мовчазну синь.
Нехай вітер погладить волосся,
І обійме утомлену мить.
Ти природне відчуй суголосся,
Що у серці раптово щемить.
Глянь у небо — там, де пташина
Серед хмар виграє свій політ.
У душі зацвіте черемшина,
І навколо розквітне весь світ.
Ти не впала — ти просто в мовчанку
Загорнулась, щоб втримати все.
Все мине. І у шепоті ранку
Тихе «я» знов на світ проросте.
Helen Guk
121переглядів