Українська
English
#поезія
Вже скоро літо, проведу,
Квіткову загублю стежину,
До панни осені, зайду,
На каву, може на гостину.
Вона, вже ходить по саду,
Тихцем, листочки вже фарбує.
Поволі, тихо, обережно,
Та шлях собі уже торує.
Птахи, збираються в дорогу,
В їх співах, ноти вже сумні.
А ще і дощик з поза ранку
Тому й невесело мені.
Тумани з хмарами, укупі,
Немов припали до землі.
І полилися з неба сльози,
Щоби сховатись у росі.
Йде серпень, літо добігає,
Маліють, вже поволі дні.
Осінь,жоржини розмалює.
У неї шарм, чари свої.
С Кос.
Вже скоро літо, проведу,
Квіткову загублю стежину,
До панни осені, зайду,
На каву, може на гостину.
Вона, вже ходить по саду,
Тихцем, листочки вже фарбує.
Поволі, тихо, обережно,
Та шлях собі уже торує.
Птахи, збираються в дорогу,
В їх співах, ноти вже сумні.
А ще і дощик з поза ранку
Тому й невесело мені.
Тумани з хмарами, укупі,
Немов припали до землі.
І полилися з неба сльози,
Щоби сховатись у росі.
Йде серпень, літо добігає,
Маліють, вже поволі дні.
Осінь,жоржини розмалює.
У неї шарм, чари свої.
С Кос.
#поезія
Вже скоро літо, проведу,
Квіткову загублю стежину,
До панни осені, зайду,
На каву, може на гостину.
Вона, вже ходить по саду,
Тихцем, листочки вже фарбує.
Поволі, тихо, обережно,
Та шлях собі уже торує.
Птахи, збираються в дорогу,
В їх співах, ноти вже сумні.
А ще і дощик з поза ранку
Тому й невесело мені.
Тумани з хмарами, укупі,
Немов припали до землі.
І полилися з неба сльози,
Щоби сховатись у росі.
Йде серпень, літо добігає,
Маліють, вже поволі дні.
Осінь,жоржини розмалює.
У неї шарм, чари свої.
С Кос.
126views