Українська
English
#поезія
Ішла Україна по полю,
Де вже достигала пшениця.
Душа розривалась від болю,
В очах — розлилася криниця
Від сліз. На руках — колосочок,
Що злотом блищав, до серденька
Тулила з любов'ю віночок,
Й співала... Співала, рідненька,
Про весни квітучі, про літо,
Що пахло медами, про осінь,
Про поле, про трави і квіти,
Про зими холодні... А коси
Посріблені вже в України,
Та й сум поселився з журбою.
Завчасно вона постаріла,
Бо б'ється з страшною ор&ою.
Втрачає, втрачає, втрачає
Дітей і сивіє щоднини.
Та вірить! Надіється! Знає —
Триматися мусить, бо сильна!
Так тулить до серця колосся,
Від сліз не лишилося вроди.
Не страшно, що сиве волосся,
Страшніше не мати свободи...
Марина Семйоник
Ішла Україна по полю,
Де вже достигала пшениця.
Душа розривалась від болю,
В очах — розлилася криниця
Від сліз. На руках — колосочок,
Що злотом блищав, до серденька
Тулила з любов'ю віночок,
Й співала... Співала, рідненька,
Про весни квітучі, про літо,
Що пахло медами, про осінь,
Про поле, про трави і квіти,
Про зими холодні... А коси
Посріблені вже в України,
Та й сум поселився з журбою.
Завчасно вона постаріла,
Бо б'ється з страшною ор&ою.
Втрачає, втрачає, втрачає
Дітей і сивіє щоднини.
Та вірить! Надіється! Знає —
Триматися мусить, бо сильна!
Так тулить до серця колосся,
Від сліз не лишилося вроди.
Не страшно, що сиве волосся,
Страшніше не мати свободи...
Марина Семйоник
#поезія
Ішла Україна по полю,
Де вже достигала пшениця.
Душа розривалась від болю,
В очах — розлилася криниця
Від сліз. На руках — колосочок,
Що злотом блищав, до серденька
Тулила з любов'ю віночок,
Й співала... Співала, рідненька,
Про весни квітучі, про літо,
Що пахло медами, про осінь,
Про поле, про трави і квіти,
Про зими холодні... А коси
Посріблені вже в України,
Та й сум поселився з журбою.
Завчасно вона постаріла,
Бо б'ється з страшною ор&ою.
Втрачає, втрачає, втрачає
Дітей і сивіє щоднини.
Та вірить! Надіється! Знає —
Триматися мусить, бо сильна!
Так тулить до серця колосся,
Від сліз не лишилося вроди.
Не страшно, що сиве волосся,
Страшніше не мати свободи...
Марина Семйоник
139views