#поезія
Сніг пеленає дорогу, якої нема.
Звідси – в ніколи, з учора – до тріснутих ребер,
Серед оглухлих німих – дзвінко серцебиття
В такт із секундною стрілкою міряє весни.

Чи дотупцює чекання, де скреслий поріг
Стерся на тирсу віків перемеленим пилом.
Пустка і тиша. З нікуди і до підворіть
Мить виринає – туман розливає чорнилом.

Сни догорають і у квінтесенції днів
Темні енергії креслять трикутники й кола.
Струться на порох стрілецький примарні мости –
Консолідація завтра, сьогодні та вчора.

Сніг пеленає міста, що згоріли дотла,
Будні та свята вкриваються мохом прощання.
У потойбіччя вже бродом, а не у човнах
Привиди йдуть – гублять час від безмежжя до травня.


06.02.2025
Олеся Репа
#поезія Сніг пеленає дорогу, якої нема. Звідси – в ніколи, з учора – до тріснутих ребер, Серед оглухлих німих – дзвінко серцебиття В такт із секундною стрілкою міряє весни. Чи дотупцює чекання, де скреслий поріг Стерся на тирсу віків перемеленим пилом. Пустка і тиша. З нікуди і до підворіть Мить виринає – туман розливає чорнилом. Сни догорають і у квінтесенції днів Темні енергії креслять трикутники й кола. Струться на порох стрілецький примарні мости – Консолідація завтра, сьогодні та вчора. Сніг пеленає міста, що згоріли дотла, Будні та свята вкриваються мохом прощання. У потойбіччя вже бродом, а не у човнах Привиди йдуть – гублять час від безмежжя до травня. 06.02.2025 Олеся Репа
Love
1
65переглядів