Українська
English
#поезія
Буває насниться море
Ніби у раптовій відпустці
І берег піщаний в акаціях
І море синьо-зелене
Хвилі згортаються, як я люблю
Але все якесь безпонтове
З нульовим значенням
Чи то компанії нема
Чи просто нудьга непевна
І хочеться повернутись
У місце, де ти нічого не мусиш
У місце де ти просто є
А коли приїдеш на справжнє
Де берег широкий і лисий
Жодної кручі чи брили
Лише луска до горизонту
І теж компанії нема
І написала б йому «вибач»
Та хай вже буде кінець
А стихія довкола, як дихання Бога
І я — нещасне джерело сенсів
Хоча чого там, все збігається
Дихай глибше, Господи
Я ще побуду на піщаному плесо
Серед останнього причалу мушель
І безхмарного небокраю
З вінценосним сонцем
Як якийсь там елемент
З незрозумілим значенням
Хіба що для задоволення
Іра Спірідонова
Буває насниться море
Ніби у раптовій відпустці
І берег піщаний в акаціях
І море синьо-зелене
Хвилі згортаються, як я люблю
Але все якесь безпонтове
З нульовим значенням
Чи то компанії нема
Чи просто нудьга непевна
І хочеться повернутись
У місце, де ти нічого не мусиш
У місце де ти просто є
А коли приїдеш на справжнє
Де берег широкий і лисий
Жодної кручі чи брили
Лише луска до горизонту
І теж компанії нема
І написала б йому «вибач»
Та хай вже буде кінець
А стихія довкола, як дихання Бога
І я — нещасне джерело сенсів
Хоча чого там, все збігається
Дихай глибше, Господи
Я ще побуду на піщаному плесо
Серед останнього причалу мушель
І безхмарного небокраю
З вінценосним сонцем
Як якийсь там елемент
З незрозумілим значенням
Хіба що для задоволення
Іра Спірідонова
#поезія
Буває насниться море
Ніби у раптовій відпустці
І берег піщаний в акаціях
І море синьо-зелене
Хвилі згортаються, як я люблю
Але все якесь безпонтове
З нульовим значенням
Чи то компанії нема
Чи просто нудьга непевна
І хочеться повернутись
У місце, де ти нічого не мусиш
У місце де ти просто є
А коли приїдеш на справжнє
Де берег широкий і лисий
Жодної кручі чи брили
Лише луска до горизонту
І теж компанії нема
І написала б йому «вибач»
Та хай вже буде кінець
А стихія довкола, як дихання Бога
І я — нещасне джерело сенсів
Хоча чого там, все збігається
Дихай глибше, Господи
Я ще побуду на піщаному плесо
Серед останнього причалу мушель
І безхмарного небокраю
З вінценосним сонцем
Як якийсь там елемент
З незрозумілим значенням
Хіба що для задоволення
Іра Спірідонова
48переглядів