Українська
English
#поезія
Половина літа, раптом пролетіла,
Так з роками швидко, проліта й життя...
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття...
Скільки літ минуло...Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще, лік не починай...
Пронеслись у світі, як зоряний вітер,
Сліди загубились, марно не шукай...
Десь у літніх росах, йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди...
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо - "Скарб мій не згуби"...
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси... Де ж мої літа?..
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла...
Наталья Деркач.
Половина літа, раптом пролетіла,
Так з роками швидко, проліта й життя...
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття...
Скільки літ минуло...Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще, лік не починай...
Пронеслись у світі, як зоряний вітер,
Сліди загубились, марно не шукай...
Десь у літніх росах, йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди...
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо - "Скарб мій не згуби"...
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси... Де ж мої літа?..
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла...
Наталья Деркач.
#поезія
Половина літа, раптом пролетіла,
Так з роками швидко, проліта й життя...
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття...
Скільки літ минуло...Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще, лік не починай...
Пронеслись у світі, як зоряний вітер,
Сліди загубились, марно не шукай...
Десь у літніх росах, йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди...
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо - "Скарб мій не згуби"...
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси... Де ж мої літа?..
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла...
Наталья Деркач.
121переглядів