Українська
English
#поезія
«Життя повзе вперед і правила свої диктує.
Покірно, мов корови, в череді за ним бредем.
Я зміг би без проблем вернутися в минуле,
Але не зможу віднайти колишнього себе.
Не думай геть про тих, хто тягнеться позаду.
Вдягнула хтиву сукню із шлибоким декольте...»
Сидиш впівоберта і слухаєш тираду.
Безмовно дивишся на світ крізь скельце вітрове.
А поруч пролітають змочені машини.
Циклон прийшов, дощем укрило з даху до коліс.
Тримаєш телефон, чекаєш неупинно,
Що подзвонивши, скаже: «Запізнитися посмів».
Колотить серце вже, лице, як камінь, сіре,
А тіло розболілось, мов товсті слони сповзли.
Ще трохи потерпіти, і невдовзі піде
Моє життя, як зачіска твоя ― під три чорти.
Kostiantyn Vatulyov
«Життя повзе вперед і правила свої диктує.
Покірно, мов корови, в череді за ним бредем.
Я зміг би без проблем вернутися в минуле,
Але не зможу віднайти колишнього себе.
Не думай геть про тих, хто тягнеться позаду.
Вдягнула хтиву сукню із шлибоким декольте...»
Сидиш впівоберта і слухаєш тираду.
Безмовно дивишся на світ крізь скельце вітрове.
А поруч пролітають змочені машини.
Циклон прийшов, дощем укрило з даху до коліс.
Тримаєш телефон, чекаєш неупинно,
Що подзвонивши, скаже: «Запізнитися посмів».
Колотить серце вже, лице, як камінь, сіре,
А тіло розболілось, мов товсті слони сповзли.
Ще трохи потерпіти, і невдовзі піде
Моє життя, як зачіска твоя ― під три чорти.
Kostiantyn Vatulyov
#поезія
«Життя повзе вперед і правила свої диктує.
Покірно, мов корови, в череді за ним бредем.
Я зміг би без проблем вернутися в минуле,
Але не зможу віднайти колишнього себе.
Не думай геть про тих, хто тягнеться позаду.
Вдягнула хтиву сукню із шлибоким декольте...»
Сидиш впівоберта і слухаєш тираду.
Безмовно дивишся на світ крізь скельце вітрове.
А поруч пролітають змочені машини.
Циклон прийшов, дощем укрило з даху до коліс.
Тримаєш телефон, чекаєш неупинно,
Що подзвонивши, скаже: «Запізнитися посмів».
Колотить серце вже, лице, як камінь, сіре,
А тіло розболілось, мов товсті слони сповзли.
Ще трохи потерпіти, і невдовзі піде
Моє життя, як зачіска твоя ― під три чорти.
Kostiantyn Vatulyov
88views