Українська
English
#поезія
Не пишеться, але і не мовчу.
Чому немає відповіді знову?
На всі: ти де, куди йдемо, хто тут...
Ми знову ставимо тире і коми,
Ми пишемо двокрапки та лапки,
Ні окликів, ні кличного відмінка...
Знов сходить сонце, роси на траві,
Що їх осушать промені та вітер.
Тире для висновків чи протиріч –
Ні рішень, ні очікувань, ні сенсів.
Ти певно мною вже перехворів,
Твоє: "Як ти?" поземне до рефлексів.
Мої три крапки знову просто так...
Зірвалась думка, змовкну на півслові.
Стихає біль, де спокій проростав,
Неначе знаки хибно-розділові.
17.01.2025
Олеся Репа
Не пишеться, але і не мовчу.
Чому немає відповіді знову?
На всі: ти де, куди йдемо, хто тут...
Ми знову ставимо тире і коми,
Ми пишемо двокрапки та лапки,
Ні окликів, ні кличного відмінка...
Знов сходить сонце, роси на траві,
Що їх осушать промені та вітер.
Тире для висновків чи протиріч –
Ні рішень, ні очікувань, ні сенсів.
Ти певно мною вже перехворів,
Твоє: "Як ти?" поземне до рефлексів.
Мої три крапки знову просто так...
Зірвалась думка, змовкну на півслові.
Стихає біль, де спокій проростав,
Неначе знаки хибно-розділові.
17.01.2025
Олеся Репа
#поезія
Не пишеться, але і не мовчу.
Чому немає відповіді знову?
На всі: ти де, куди йдемо, хто тут...
Ми знову ставимо тире і коми,
Ми пишемо двокрапки та лапки,
Ні окликів, ні кличного відмінка...
Знов сходить сонце, роси на траві,
Що їх осушать промені та вітер.
Тире для висновків чи протиріч –
Ні рішень, ні очікувань, ні сенсів.
Ти певно мною вже перехворів,
Твоє: "Як ти?" поземне до рефлексів.
Мої три крапки знову просто так...
Зірвалась думка, змовкну на півслові.
Стихає біль, де спокій проростав,
Неначе знаки хибно-розділові.
17.01.2025
Олеся Репа
164переглядів