#поезія
НЕ ГОСПОДИНЯ

Ти хочеш борщів і шикарних шкарпеток,
Ти хочеш до блиску начищений дім.
Щоб пахли на кухні щоденно котлети,
Щоб тиха і скромна, в угоду усім.

Аби не вимоглива, не заважала,
Дітей доглядала. Найкраще — сама.
Щоб мозку тобі не чіпала і жала
Не мала, а ліпш (в ідеалі) — німа.

Щоб мріяла тільки про "Галу" і "Фейрі",
Ніяких там подруг та інших дурниць.
Я все припускаю... Якої ж холери
Моє ти помітив із тисячі лиць?

Сміятися? Плакати? Не зрозуміло...
Підморгує хитро зі стелі Пегас.
А з кухні запахли котлети горілі...
Напевно, не буде вечері у нас...

Ти сердишся? Ай! Не просила ж любити.
Тебе не тримаю і ЗАГСів боюсь.
Я з іншого виміру, з іншого світу,
Не маю потреби годити комусь.

Стоять он, поглянь, на полиці синиці,
Такі, як хотів, милий, бачити ти.
А з мене не вийде, пробач, робітниці.
Крилатим затісно у межах плити.

Ніна Бойко
2022
#поезія НЕ ГОСПОДИНЯ Ти хочеш борщів і шикарних шкарпеток, Ти хочеш до блиску начищений дім. Щоб пахли на кухні щоденно котлети, Щоб тиха і скромна, в угоду усім. Аби не вимоглива, не заважала, Дітей доглядала. Найкраще — сама. Щоб мозку тобі не чіпала і жала Не мала, а ліпш (в ідеалі) — німа. Щоб мріяла тільки про "Галу" і "Фейрі", Ніяких там подруг та інших дурниць. Я все припускаю... Якої ж холери Моє ти помітив із тисячі лиць? Сміятися? Плакати? Не зрозуміло... Підморгує хитро зі стелі Пегас. А з кухні запахли котлети горілі... Напевно, не буде вечері у нас... Ти сердишся? Ай! Не просила ж любити. Тебе не тримаю і ЗАГСів боюсь. Я з іншого виміру, з іншого світу, Не маю потреби годити комусь. Стоять он, поглянь, на полиці синиці, Такі, як хотів, милий, бачити ти. А з мене не вийде, пробач, робітниці. Крилатим затісно у межах плити. Ніна Бойко 2022
Like
Love
2
142views