Українська
English
#поезія
Не сховатися від Осені ніде...
Бо роки беруть таки своє...
І світанки прохолодні на Душі,
І частіше йдуть уже дощі...
Спека літа в спогади піде...
Осінь листям вкриє новий день...
Небо стане сивим, як в грозу...
І полин тумани обіймуть...
Ще цвістиме айстра до пори...
Чорнобривці посміхнуться від журби...
Більше спогадів і менше уже мрій,
З тихим смутком зустрічаю день новий.
В сад піду, там яблука лежать,
Груші соковиті на гілках...
Сливами сивіє уже час...
Осінь поспішає вже до нас...
А хотілося б щоб серпень не минав,
Якнайдовше поруч розцвітав...
Килимами квітів в цій порі...
листопадом теплих почуттів.
Галина Адамович
Не сховатися від Осені ніде...
Бо роки беруть таки своє...
І світанки прохолодні на Душі,
І частіше йдуть уже дощі...
Спека літа в спогади піде...
Осінь листям вкриє новий день...
Небо стане сивим, як в грозу...
І полин тумани обіймуть...
Ще цвістиме айстра до пори...
Чорнобривці посміхнуться від журби...
Більше спогадів і менше уже мрій,
З тихим смутком зустрічаю день новий.
В сад піду, там яблука лежать,
Груші соковиті на гілках...
Сливами сивіє уже час...
Осінь поспішає вже до нас...
А хотілося б щоб серпень не минав,
Якнайдовше поруч розцвітав...
Килимами квітів в цій порі...
листопадом теплих почуттів.
Галина Адамович
#поезія
Не сховатися від Осені ніде...
Бо роки беруть таки своє...
І світанки прохолодні на Душі,
І частіше йдуть уже дощі...
Спека літа в спогади піде...
Осінь листям вкриє новий день...
Небо стане сивим, як в грозу...
І полин тумани обіймуть...
Ще цвістиме айстра до пори...
Чорнобривці посміхнуться від журби...
Більше спогадів і менше уже мрій,
З тихим смутком зустрічаю день новий.
В сад піду, там яблука лежать,
Груші соковиті на гілках...
Сливами сивіє уже час...
Осінь поспішає вже до нас...
А хотілося б щоб серпень не минав,
Якнайдовше поруч розцвітав...
Килимами квітів в цій порі...
листопадом теплих почуттів.
Галина Адамович
178переглядів