#поезія
Моя душа співає в кольорах —
У пелюстках, що ніжно світять рано.
У росяних духмяних квіточках,
Де поле дихає чарівно й п'яно.

Вона бринить у шепоті трави,
У подихах суцвіття польового.
Вона співає, де дрімають сни,
У колисковій вітру степового.

Вона в ромашках — світла, мов сльоза,
У маках, де палає літня мрія.
У кожній квітці — тиша й небеса —
Де ніжно спить дитяча ще надія.

Моя душа — то подих вільних трав,
То пісня, що летить в обійми поля.
Її в собі зберіг прадавній став,
І ліс, і дощ, і теплі сни роздолля.


Людмила Медина.
#поезія Моя душа співає в кольорах — У пелюстках, що ніжно світять рано. У росяних духмяних квіточках, Де поле дихає чарівно й п'яно. Вона бринить у шепоті трави, У подихах суцвіття польового. Вона співає, де дрімають сни, У колисковій вітру степового. Вона в ромашках — світла, мов сльоза, У маках, де палає літня мрія. У кожній квітці — тиша й небеса — Де ніжно спить дитяча ще надія. Моя душа — то подих вільних трав, То пісня, що летить в обійми поля. Її в собі зберіг прадавній став, І ліс, і дощ, і теплі сни роздолля. Людмила Медина.
Love
Like
3
1comments 40views