#поезія
Серпневий вечір пахне чорнобривцем
і флоксами, що хмаркою цвітуть,
і яблуком, що впало так раптово
у тихому вечірньому саду.
Все ніжне, трепетне, чуттєве!
І навіть серпень ліг у трави
й милується одвічними зірками,
що мерехтять вже сотні літ...
І я дивлюсь на них і лину десь думками
туди, де ночі в ніжності були.
Не згледілась... Минули...
Здається, лиш на мить опущені повіки..
А вже самотній ранок за плечем стоїть.
Т. Хандога
Серпневий вечір пахне чорнобривцем
і флоксами, що хмаркою цвітуть,
і яблуком, що впало так раптово
у тихому вечірньому саду.
Все ніжне, трепетне, чуттєве!
І навіть серпень ліг у трави
й милується одвічними зірками,
що мерехтять вже сотні літ...
І я дивлюсь на них і лину десь думками
туди, де ночі в ніжності були.
Не згледілась... Минули...
Здається, лиш на мить опущені повіки..
А вже самотній ранок за плечем стоїть.
Т. Хандога
#поезія
Серпневий вечір пахне чорнобривцем
і флоксами, що хмаркою цвітуть,
і яблуком, що впало так раптово
у тихому вечірньому саду.
Все ніжне, трепетне, чуттєве!
І навіть серпень ліг у трави
й милується одвічними зірками,
що мерехтять вже сотні літ...
І я дивлюсь на них і лину десь думками
туди, де ночі в ніжності були.
Не згледілась... Минули...
Здається, лиш на мить опущені повіки..
А вже самотній ранок за плечем стоїть.
Т. Хандога


79переглядів