#поезія
Кричати в химерні сни,
захищатись від спільного ворога,
і боятись найбільше того,
що холодно навіть під ковдрою.
Під дахом одним, під снігом.
Через три суботи вже осінь —
так тверезо, і боляче зимно;
за вікном — вже не серпень зовсім.
за столом ще немає сонця,
і над дахом сиріє стеля —
моя стеля, твоя свідомість.
Я зростаю, росту до неї.
я бажаю твої кордони
розламати і вщент напитись.
Наливай — я мартіні в осінь,
і під ковдрою — сонце взимку.
andriyivnaann
Кричати в химерні сни,
захищатись від спільного ворога,
і боятись найбільше того,
що холодно навіть під ковдрою.
Під дахом одним, під снігом.
Через три суботи вже осінь —
так тверезо, і боляче зимно;
за вікном — вже не серпень зовсім.
за столом ще немає сонця,
і над дахом сиріє стеля —
моя стеля, твоя свідомість.
Я зростаю, росту до неї.
я бажаю твої кордони
розламати і вщент напитись.
Наливай — я мартіні в осінь,
і під ковдрою — сонце взимку.
andriyivnaann
#поезія
Кричати в химерні сни,
захищатись від спільного ворога,
і боятись найбільше того,
що холодно навіть під ковдрою.
Під дахом одним, під снігом.
Через три суботи вже осінь —
так тверезо, і боляче зимно;
за вікном — вже не серпень зовсім.
за столом ще немає сонця,
і над дахом сиріє стеля —
моя стеля, твоя свідомість.
Я зростаю, росту до неї.
я бажаю твої кордони
розламати і вщент напитись.
Наливай — я мартіні в осінь,
і під ковдрою — сонце взимку.
andriyivnaann

39views