Українська
English
#поезія
Листки пожовтіли. Їм шкода прощатися з літом,
Із гомоном птаства в сплетінні густих верховіть.
Ще усмішка сонця голубить і гріє привітно,
Та збіжжя — в коморах, і серпень пришвидшує хід.
Загляне у сад, струсить яблука, соком налиті,
Пройдеться стернею у гурті поважних лелек.
До лісу майне, де у моху густім оксамиті,
Сховались гриби під склепінням дубів і смерек.
Він так поспішає, бо часу лишилося мало.
Сорочку для осені в затінку тчуть павуки.
Зіркові дощі сяють іскрами в водних дзерка́лах.
Прощаються з літом, обірвані вітром листки…
Галина Бойчун-Іванець
Листки пожовтіли. Їм шкода прощатися з літом,
Із гомоном птаства в сплетінні густих верховіть.
Ще усмішка сонця голубить і гріє привітно,
Та збіжжя — в коморах, і серпень пришвидшує хід.
Загляне у сад, струсить яблука, соком налиті,
Пройдеться стернею у гурті поважних лелек.
До лісу майне, де у моху густім оксамиті,
Сховались гриби під склепінням дубів і смерек.
Він так поспішає, бо часу лишилося мало.
Сорочку для осені в затінку тчуть павуки.
Зіркові дощі сяють іскрами в водних дзерка́лах.
Прощаються з літом, обірвані вітром листки…
Галина Бойчун-Іванець
#поезія
Листки пожовтіли. Їм шкода прощатися з літом,
Із гомоном птаства в сплетінні густих верховіть.
Ще усмішка сонця голубить і гріє привітно,
Та збіжжя — в коморах, і серпень пришвидшує хід.
Загляне у сад, струсить яблука, соком налиті,
Пройдеться стернею у гурті поважних лелек.
До лісу майне, де у моху густім оксамиті,
Сховались гриби під склепінням дубів і смерек.
Він так поспішає, бо часу лишилося мало.
Сорочку для осені в затінку тчуть павуки.
Зіркові дощі сяють іскрами в водних дзерка́лах.
Прощаються з літом, обірвані вітром листки…
Галина Бойчун-Іванець
60views