#поезія
Переливання з пустого в порожнє,
що нам потрібно іще?
Скло на пісок переплавити можна
під проливним дощем,
Переродитись з людини в камінь,
бути одною з цеглин,
Що в піраміди трамбує віками
часу невпинний плин.
Сліпо міняючи шило на мило
- в програші будуть всі,
Сонце катається, бо втомилось,
в чортовім колесі.
Жук, що приліг рахувати зорі,
встати не може сам.
Кістку натхнення, відварену в морі, -
кинули диким псам.
Вилетить слово не горобцями,
Пачками М&M’s.
Кожен десятий приходить до тями,
Жоден іще не воскрес.
Кактус стоїть при дорозі на трасі
Чекаючи дружніх обійм.
Крижину прибило до Африки, трясця!
Добре, хоч спав китобій.
В правій за тільце тримаю синицю,
В лівій – за дзьоб журавля.
Верблюд приправляє пісок корицею:
Чим не свята земля?
Вовк безробітний тікає до лісу,
Щоб розпочати фріланс.
Пінгвіни загублені дзвонять в поліцію,
І мріють про хлібний квас.

Таня Удод

#поезія Переливання з пустого в порожнє, що нам потрібно іще? Скло на пісок переплавити можна під проливним дощем, Переродитись з людини в камінь, бути одною з цеглин, Що в піраміди трамбує віками часу невпинний плин. Сліпо міняючи шило на мило - в програші будуть всі, Сонце катається, бо втомилось, в чортовім колесі. Жук, що приліг рахувати зорі, встати не може сам. Кістку натхнення, відварену в морі, - кинули диким псам. Вилетить слово не горобцями, Пачками М&M’s. Кожен десятий приходить до тями, Жоден іще не воскрес. Кактус стоїть при дорозі на трасі Чекаючи дружніх обійм. Крижину прибило до Африки, трясця! Добре, хоч спав китобій. В правій за тільце тримаю синицю, В лівій – за дзьоб журавля. Верблюд приправляє пісок корицею: Чим не свята земля? Вовк безробітний тікає до лісу, Щоб розпочати фріланс. Пінгвіни загублені дзвонять в поліцію, І мріють про хлібний квас. Таня Удод
Like
1
66переглядів