Українська
English
#поезія
Буває я стою, а світ летить у прірву,
Буває світ стоїть, а я кудись лечу,
І падаю униз, і залишаю вирви,
І звично так уже у відповідь мовчу,
Бо, що мої слова? лиш на піску відбитки,
Хвилина - ще десь є, хвилина - вже нема,
У кожного із нас є власне поле битви,
Світанки і дощі, пожежі і жнива,
І щось таке в душі, що важко пояснити,
Хоч скільки б ти тих слів у світ не відпускав,
І плутається в них одвічно вільний вітер,
Й стираються сліди заховані в пісках.
09.08.2025
Іра Спірідонова
Буває я стою, а світ летить у прірву,
Буває світ стоїть, а я кудись лечу,
І падаю униз, і залишаю вирви,
І звично так уже у відповідь мовчу,
Бо, що мої слова? лиш на піску відбитки,
Хвилина - ще десь є, хвилина - вже нема,
У кожного із нас є власне поле битви,
Світанки і дощі, пожежі і жнива,
І щось таке в душі, що важко пояснити,
Хоч скільки б ти тих слів у світ не відпускав,
І плутається в них одвічно вільний вітер,
Й стираються сліди заховані в пісках.
09.08.2025
Іра Спірідонова
#поезія
Буває я стою, а світ летить у прірву,
Буває світ стоїть, а я кудись лечу,
І падаю униз, і залишаю вирви,
І звично так уже у відповідь мовчу,
Бо, що мої слова? лиш на піску відбитки,
Хвилина - ще десь є, хвилина - вже нема,
У кожного із нас є власне поле битви,
Світанки і дощі, пожежі і жнива,
І щось таке в душі, що важко пояснити,
Хоч скільки б ти тих слів у світ не відпускав,
І плутається в них одвічно вільний вітер,
Й стираються сліди заховані в пісках.
09.08.2025
Іра Спірідонова
63views