#поезія
Тішусь цим серпнем, з дощів та проміння.
Краю на скибки. Смакую, як чай.
З квітів збираю в конвертик насіння.
Буду садити, щоб схоже на рай...
Стежку топчу. Спориші пожовтіли.
Мальви пожухли. Посúвів полин...
Маю надію узріть заметілі
з диво-пелюстя ошатних жоржин.
Маю надію сховати це літо
десь коло серця, в кишеньці старій.
У фартушку, поміж яблук та квітів,
щільно скручу в золотавий сувій.
Буду, як цяцьку, між краму тримати.
Тішитись. Вірити. Пити полин...
Як же... О, як же, зуміти спіймати
літо п'янке між сухих бадилин?
Людмила Галінська
Тішусь цим серпнем, з дощів та проміння.
Краю на скибки. Смакую, як чай.
З квітів збираю в конвертик насіння.
Буду садити, щоб схоже на рай...
Стежку топчу. Спориші пожовтіли.
Мальви пожухли. Посúвів полин...
Маю надію узріть заметілі
з диво-пелюстя ошатних жоржин.
Маю надію сховати це літо
десь коло серця, в кишеньці старій.
У фартушку, поміж яблук та квітів,
щільно скручу в золотавий сувій.
Буду, як цяцьку, між краму тримати.
Тішитись. Вірити. Пити полин...
Як же... О, як же, зуміти спіймати
літо п'янке між сухих бадилин?
Людмила Галінська
#поезія
Тішусь цим серпнем, з дощів та проміння.
Краю на скибки. Смакую, як чай.
З квітів збираю в конвертик насіння.
Буду садити, щоб схоже на рай...
Стежку топчу. Спориші пожовтіли.
Мальви пожухли. Посúвів полин...
Маю надію узріть заметілі
з диво-пелюстя ошатних жоржин.
Маю надію сховати це літо
десь коло серця, в кишеньці старій.
У фартушку, поміж яблук та квітів,
щільно скручу в золотавий сувій.
Буду, як цяцьку, між краму тримати.
Тішитись. Вірити. Пити полин...
Як же... О, як же, зуміти спіймати
літо п'янке між сухих бадилин?
Людмила Галінська


81views