#поезія Збиралося Щастя у гості до Жінки, спитало у Долі: - Що вкласти в рюкзак?.. - В рюкзак?... Та тих подарунків й бажань в неї стільки, Що що не візьмеш - то усе буде так! Візьми трохи вільного часу для неї, Мандрівки цікаві в кишеньку вклади, Добав моря синього, свіжі ідеї... І викинь надумані вічні страхи... Закохані погляди, щирі обличчя, Книжки, мелодрами про все і про всіх, Мрії, як зорі, яскраві і чисті, Літом - щоб райдуга, взимку - щоб сніг... І платтячко чорне... Ох, платтячко чорне!.. Коротке, вечірнє, будь ласка, вклади! Кохання взаємне, і слово не горде, Й весільну каблучку - не забудь, загорни... Ще добру роботу, Колег нефальшивих, І подруг, з якими, щоб горе - як сміх!.. Здоров'я вклади: Для всієї родини... Ще дітям - удачу... І миру - для всіх! Ой, була б забула, - цукерок! Хоч трішки!.. А з ліків - коньяк й шоколадний велюр... І, як ото в казці - Три чудо-горішки!... Та, певно, вже принц на коні - черезчур... Збиралося Щастя... Рюкзак за плечима, А в тім рюкзакові - Дарунків без мір!.. Та раптом... Нещастя його перестріло, Рюкзак відібрало, дарунки - в смітник... Ну що ж тут поробиш... Порожні кишені... Та Щастя до Жінки все ж в гості прийшло!.. ...Вона його стріла, усміхнена, мила, У ситцевій сукні: - Заходь! Ти чого?.. ...Так довго те Щастя своє виглядала! З далеких доріг, з невідомих тривог... Без всяких дарунків Любила, приймала І чаєм з любистку вгощала його... Галина Левкович