#поезія
Сонце пластиною міді
Котиться в серпень,
Днів не лишаючи сліду,
Спалює вперто.
Наворожити б кохання...
Вже перетліло.
Простір тріпоче блаватом,
Променів стріли
Перетинають крайнебо
Вкотре й внікуди
Хмари пливуть. В чорноземи
Падають душі
Й десь проростають у спеку
Паростю й болем.
Сонячний диск ліг у серпень,
Наче у човен.
01.08.2024
© Олеся Репа
Сонце пластиною міді
Котиться в серпень,
Днів не лишаючи сліду,
Спалює вперто.
Наворожити б кохання...
Вже перетліло.
Простір тріпоче блаватом,
Променів стріли
Перетинають крайнебо
Вкотре й внікуди
Хмари пливуть. В чорноземи
Падають душі
Й десь проростають у спеку
Паростю й болем.
Сонячний диск ліг у серпень,
Наче у човен.
01.08.2024
© Олеся Репа
#поезія
Сонце пластиною міді
Котиться в серпень,
Днів не лишаючи сліду,
Спалює вперто.
Наворожити б кохання...
Вже перетліло.
Простір тріпоче блаватом,
Променів стріли
Перетинають крайнебо
Вкотре й внікуди
Хмари пливуть. В чорноземи
Падають душі
Й десь проростають у спеку
Паростю й болем.
Сонячний диск ліг у серпень,
Наче у човен.
01.08.2024
© Олеся Репа

67views