Українська
English
#поезія
Спускаючись по теплому піску,
не роздивитись камінців і мушель,
захованих у темряву тісну.
Обм'якле сонце жар у морі тушить,
стікають долу краплі бурштину,
приречені прибитися до суші.
Роз'єднані з осяяним творцем,
ввібравши пломінь у смолистий спокій,
блукатимуть, допоки не торкне
чиясь стопа необережним кроком
тендітний світ, невидимий для ока,
збудивши іскру пам'яті від сну.
Різьбяр шліфує гострі грані тонко,
із-під руки виводячи у світ
застиглі оберемки жовтих копій —
вервечкою медових намистин,
однаково скалічених у формах.
Поглянувши востаннє вслід потомкам,
світанок, розуміючи, змовчить.
@snigpoetry
Спускаючись по теплому піску,
не роздивитись камінців і мушель,
захованих у темряву тісну.
Обм'якле сонце жар у морі тушить,
стікають долу краплі бурштину,
приречені прибитися до суші.
Роз'єднані з осяяним творцем,
ввібравши пломінь у смолистий спокій,
блукатимуть, допоки не торкне
чиясь стопа необережним кроком
тендітний світ, невидимий для ока,
збудивши іскру пам'яті від сну.
Різьбяр шліфує гострі грані тонко,
із-під руки виводячи у світ
застиглі оберемки жовтих копій —
вервечкою медових намистин,
однаково скалічених у формах.
Поглянувши востаннє вслід потомкам,
світанок, розуміючи, змовчить.
@snigpoetry
#поезія
Спускаючись по теплому піску,
не роздивитись камінців і мушель,
захованих у темряву тісну.
Обм'якле сонце жар у морі тушить,
стікають долу краплі бурштину,
приречені прибитися до суші.
Роз'єднані з осяяним творцем,
ввібравши пломінь у смолистий спокій,
блукатимуть, допоки не торкне
чиясь стопа необережним кроком
тендітний світ, невидимий для ока,
збудивши іскру пам'яті від сну.
Різьбяр шліфує гострі грані тонко,
із-під руки виводячи у світ
застиглі оберемки жовтих копій —
вервечкою медових намистин,
однаково скалічених у формах.
Поглянувши востаннє вслід потомкам,
світанок, розуміючи, змовчить.
@snigpoetry
48views