#поезія
Половина літа раптом пролетіла,
Так з роками швидко проліта життя.
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття.
Скільки літ минуло?Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще лік не починай.
Пронеслись у світі як зоряний вітер
Сліди загубились, марно не шукай.
Десь у літніх росах йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди.
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо:-Скарб мій не згуби.
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси.Де ж мої літа?
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла.
Наталья Деркач.
Половина літа раптом пролетіла,
Так з роками швидко проліта життя.
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття.
Скільки літ минуло?Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще лік не починай.
Пронеслись у світі як зоряний вітер
Сліди загубились, марно не шукай.
Десь у літніх росах йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди.
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо:-Скарб мій не згуби.
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси.Де ж мої літа?
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла.
Наталья Деркач.
#поезія
Половина літа раптом пролетіла,
Так з роками швидко проліта життя.
Я позаду рОки свої розгубила
І нема дороги й туди вороття.
Скільки літ минуло?Скільки зим прожито?
Хоч лічи... а краще лік не починай.
Пронеслись у світі як зоряний вітер
Сліди загубились, марно не шукай.
Десь у літніх росах йшла стежкою боса
І пила солодкі від життя меди.
І вплітало літо щастя в мої коси
І шептало тихо:-Скарб мій не згуби.
Вже осінні роси впали в ноги босі,
Сивина у коси.Де ж мої літа?
По стерні в покосі я шукаю досі
Щастя того літа і його тепла.
Наталья Деркач.


72переглядів