Українська
English
#поезія
Ще в небо рано, а до прірви крок,
Тож я ступаю дуже обережно..
Я не збирала в пригорщі зірок,
Та вдячна вмію бути я безмежно.
У небі тихо, на землі гроза,
Але, чомусь, у тишу я не хочу.
Хоч серце обпіка гірка сльоза,
Набутися бажаю тут досхОчу.
Не хочу в небо, але прийде мить,
Мене ніхто про те і не спитає..
Я лиш відчую, як душа летить,
Й заплачу, що навіки я зникаю..
ВІТА ІГНАТКО
Ще в небо рано, а до прірви крок,
Тож я ступаю дуже обережно..
Я не збирала в пригорщі зірок,
Та вдячна вмію бути я безмежно.
У небі тихо, на землі гроза,
Але, чомусь, у тишу я не хочу.
Хоч серце обпіка гірка сльоза,
Набутися бажаю тут досхОчу.
Не хочу в небо, але прийде мить,
Мене ніхто про те і не спитає..
Я лиш відчую, як душа летить,
Й заплачу, що навіки я зникаю..
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
Ще в небо рано, а до прірви крок,
Тож я ступаю дуже обережно..
Я не збирала в пригорщі зірок,
Та вдячна вмію бути я безмежно.
У небі тихо, на землі гроза,
Але, чомусь, у тишу я не хочу.
Хоч серце обпіка гірка сльоза,
Набутися бажаю тут досхОчу.
Не хочу в небо, але прийде мить,
Мене ніхто про те і не спитає..
Я лиш відчую, як душа летить,
Й заплачу, що навіки я зникаю..
ВІТА ІГНАТКО
106переглядів