Українська
English
#поезія
Що буде завтра? Завтра буде день.
Яким він буде, ти не можеш знати,
Бо доля мітко цілить у мішень
І трохи злиться, якщо нарікати.
Прокинувся, живий, то посміхнись
Не кожному сьогодні пощастило,
Від дум сумних ти відмахнись
Бо в суму інше стало вже мірило.
Як можеш, каву запашну звари,
Як є вікно, то подивись на зорі
Та кожну Божу мить живи, живи!
І вір, що дні ясні замінять дні суворі.
Що буде завтра? Звісно, що життя.
Дарунок долі, треба розгортати...
Стати щасливим - бути як дитя,
З цікавістю листки перегортати.
Сміятися чи плакати... любити!
Ніколи не втрачати віру у добро,
Чашу життя сміливо всю допити
Печалі не давати ставити тавро.
Бо завтра - точно сонце зійде...
І буде далі знову сходити і знов...
І морок сонце те ущент розіб'є.
Що буде завтра? Звісно що, любов.
ІРИНА ПРЯДКІНА
Що буде завтра? Завтра буде день.
Яким він буде, ти не можеш знати,
Бо доля мітко цілить у мішень
І трохи злиться, якщо нарікати.
Прокинувся, живий, то посміхнись
Не кожному сьогодні пощастило,
Від дум сумних ти відмахнись
Бо в суму інше стало вже мірило.
Як можеш, каву запашну звари,
Як є вікно, то подивись на зорі
Та кожну Божу мить живи, живи!
І вір, що дні ясні замінять дні суворі.
Що буде завтра? Звісно, що життя.
Дарунок долі, треба розгортати...
Стати щасливим - бути як дитя,
З цікавістю листки перегортати.
Сміятися чи плакати... любити!
Ніколи не втрачати віру у добро,
Чашу життя сміливо всю допити
Печалі не давати ставити тавро.
Бо завтра - точно сонце зійде...
І буде далі знову сходити і знов...
І морок сонце те ущент розіб'є.
Що буде завтра? Звісно що, любов.
ІРИНА ПРЯДКІНА
#поезія
Що буде завтра? Завтра буде день.
Яким він буде, ти не можеш знати,
Бо доля мітко цілить у мішень
І трохи злиться, якщо нарікати.
Прокинувся, живий, то посміхнись
Не кожному сьогодні пощастило,
Від дум сумних ти відмахнись
Бо в суму інше стало вже мірило.
Як можеш, каву запашну звари,
Як є вікно, то подивись на зорі
Та кожну Божу мить живи, живи!
І вір, що дні ясні замінять дні суворі.
Що буде завтра? Звісно, що життя.
Дарунок долі, треба розгортати...
Стати щасливим - бути як дитя,
З цікавістю листки перегортати.
Сміятися чи плакати... любити!
Ніколи не втрачати віру у добро,
Чашу життя сміливо всю допити
Печалі не давати ставити тавро.
Бо завтра - точно сонце зійде...
І буде далі знову сходити і знов...
І морок сонце те ущент розіб'є.
Що буде завтра? Звісно що, любов.
ІРИНА ПРЯДКІНА
138views