#поезія
День за днем минає,
Крок за кроком йду.
Що мене чекає?
Що я віднайду?
Може щастя крихту,
Чи із сліз дощі?
Чи печаль, чи втіху,
А чи біль душі?
Йду я і не знаю,
Що в наступнім дні.
Ранки зустрічаю,
Й погляди живі.
Та іти потрібно,
До кінця, завжди.
І прожити гідно,
І гріхи нести.
Бо гріхів багато,
В кожного із нас.
Лиш би силу мати,
Визнать їх в свій час.
І не зупинятись,
Крок за кроком йти.
Тільки би не здатись,
Й хрест свій донести...
ВІТА ІГНАТКО
День за днем минає,
Крок за кроком йду.
Що мене чекає?
Що я віднайду?
Може щастя крихту,
Чи із сліз дощі?
Чи печаль, чи втіху,
А чи біль душі?
Йду я і не знаю,
Що в наступнім дні.
Ранки зустрічаю,
Й погляди живі.
Та іти потрібно,
До кінця, завжди.
І прожити гідно,
І гріхи нести.
Бо гріхів багато,
В кожного із нас.
Лиш би силу мати,
Визнать їх в свій час.
І не зупинятись,
Крок за кроком йти.
Тільки би не здатись,
Й хрест свій донести...
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
День за днем минає,
Крок за кроком йду.
Що мене чекає?
Що я віднайду?
Може щастя крихту,
Чи із сліз дощі?
Чи печаль, чи втіху,
А чи біль душі?
Йду я і не знаю,
Що в наступнім дні.
Ранки зустрічаю,
Й погляди живі.
Та іти потрібно,
До кінця, завжди.
І прожити гідно,
І гріхи нести.
Бо гріхів багато,
В кожного із нас.
Лиш би силу мати,
Визнать їх в свій час.
І не зупинятись,
Крок за кроком йти.
Тільки би не здатись,
Й хрест свій донести...
ВІТА ІГНАТКО

88views