Спів соловейка (із неопублікованого)
Зірка пізня чаклує у небі,Гукає до себе ранкову зорю.Місяць палає перед тим, як умерти,І пісню співає останню свою.
Ні, то не місяця плач – соловейка,Що марно шукав загублений край.Він повернувся до рідної неньки,Та не впізнав вже її… не впізнав…
Усе загубив на далекій чужині:Щастя і долю, радість і мрію.Серце ж було на своїй БатьківщиніІ разом із нею старіло…...