#поезія
За кроком крок,
За щастям ще одне,
За тишею якась тягуча тиша,
Усе мине,
Усе колись мине,
А що ж тоді?
А що ж тоді залишиться?
Хоч тінь від тіні, хоч маленька мить,
Яка не зникне, не впаде у вічність,
Можливо неба врашня блакить,
Чи сонця промінь, що по морю пише,
Чи просто довгий погляд крізь вікно,
В чуже нікуди із свого нізвідки,
Усе минеться, все, що нам дано,
Усе до чого звикли чи не звикли,
Коротка зустріч тіла і душі,
В одному просторі, в єдиному моменті,
Й так хочеться нікуди не спішити,
А просто бути чесно і відверто,
Наповнено, затишно, до основ,
До глибини, до переходу в вічність,
Усе минеться й станеться все знов,
І десь залишиться світанок, море й вірші...

27.07.2025
Іра Спірідонова
#поезія За кроком крок, За щастям ще одне, За тишею якась тягуча тиша, Усе мине, Усе колись мине, А що ж тоді? А що ж тоді залишиться? Хоч тінь від тіні, хоч маленька мить, Яка не зникне, не впаде у вічність, Можливо неба врашня блакить, Чи сонця промінь, що по морю пише, Чи просто довгий погляд крізь вікно, В чуже нікуди із свого нізвідки, Усе минеться, все, що нам дано, Усе до чого звикли чи не звикли, Коротка зустріч тіла і душі, В одному просторі, в єдиному моменті, Й так хочеться нікуди не спішити, А просто бути чесно і відверто, Наповнено, затишно, до основ, До глибини, до переходу в вічність, Усе минеться й станеться все знов, І десь залишиться світанок, море й вірші... 27.07.2025 Іра Спірідонова
Love
2
131views