Українська
English
#поезія
Вона уміла танцювати під дощем
І посміхатись крізь душевні грози.
І серце накривала, мов плащем,
Фразою "Й не такі були морози!"
Вона уміла вірити в добро,
У мрії, що з безодні піднімали.
Навіть, коли щось у душі пекло,
Вона не плакала, вона лиш посміхалась.
Вона уміла тамувати страх,
В своїм житі на себе покладалась.
Й світила ясна іскорка в очах
Людям, котрі їй по життю стрічались.
Вона уміла танцювати під дощем,
Під музику, що доля диктувала,
І поглядом палила, як вогнем,
Й словами ніжно душу зігрівала.
Марина Лавришин
Вона уміла танцювати під дощем
І посміхатись крізь душевні грози.
І серце накривала, мов плащем,
Фразою "Й не такі були морози!"
Вона уміла вірити в добро,
У мрії, що з безодні піднімали.
Навіть, коли щось у душі пекло,
Вона не плакала, вона лиш посміхалась.
Вона уміла тамувати страх,
В своїм житі на себе покладалась.
Й світила ясна іскорка в очах
Людям, котрі їй по життю стрічались.
Вона уміла танцювати під дощем,
Під музику, що доля диктувала,
І поглядом палила, як вогнем,
Й словами ніжно душу зігрівала.
Марина Лавришин
#поезія
Вона уміла танцювати під дощем
І посміхатись крізь душевні грози.
І серце накривала, мов плащем,
Фразою "Й не такі були морози!"
Вона уміла вірити в добро,
У мрії, що з безодні піднімали.
Навіть, коли щось у душі пекло,
Вона не плакала, вона лиш посміхалась.
Вона уміла тамувати страх,
В своїм житі на себе покладалась.
Й світила ясна іскорка в очах
Людям, котрі їй по життю стрічались.
Вона уміла танцювати під дощем,
Під музику, що доля диктувала,
І поглядом палила, як вогнем,
Й словами ніжно душу зігрівала.
Марина Лавришин
83переглядів