#поезія
Як ти мене впізнаєш?
Я жива..
Стою під соснами й дивлюсь як тоне сонце,
Як пошепки співає щось трава,
Як шепіт той лікує від безсоння,
Я буду в білому,
Я буду босонІж,
А може й ні,
Повір не це важливо,
Ти рідне щось впізнаєш у мені,
Таке тендітне і таке вразливе,
Таке беззахисне і сильне водночАс,
Таке знайоме з вічностей минулих,
Де ти впізнав мене вже сотні раз,
Де сотні сонць кудись собі тонули...
25.07.2025
Іра Спірідонова
Як ти мене впізнаєш?
Я жива..
Стою під соснами й дивлюсь як тоне сонце,
Як пошепки співає щось трава,
Як шепіт той лікує від безсоння,
Я буду в білому,
Я буду босонІж,
А може й ні,
Повір не це важливо,
Ти рідне щось впізнаєш у мені,
Таке тендітне і таке вразливе,
Таке беззахисне і сильне водночАс,
Таке знайоме з вічностей минулих,
Де ти впізнав мене вже сотні раз,
Де сотні сонць кудись собі тонули...
25.07.2025
Іра Спірідонова
#поезія
Як ти мене впізнаєш?
Я жива..
Стою під соснами й дивлюсь як тоне сонце,
Як пошепки співає щось трава,
Як шепіт той лікує від безсоння,
Я буду в білому,
Я буду босонІж,
А може й ні,
Повір не це важливо,
Ти рідне щось впізнаєш у мені,
Таке тендітне і таке вразливе,
Таке беззахисне і сильне водночАс,
Таке знайоме з вічностей минулих,
Де ти впізнав мене вже сотні раз,
Де сотні сонць кудись собі тонули...
25.07.2025
Іра Спірідонова

35переглядів