Українська
English
#поезія
І він тобі каже: а Бог про нас не забув.
Наша лінія фронту - ніби нерівний шов
На шкірі світу, що стрімко летить в трубу,
І це сьогодні єдине, чим є любов.
І це, далебі, єдина з моїх утрат,
Що одночасно - остання з моїх надій,
Це мої знамена стеляться на вітрах,
І осколки світу плавляться в бороді.
Це в польоті міни зриваються на фальцет,
Зариваються у вигорілу стерню -
Все життя моє одноразове, мов “ланцет”,
Що з небес пікірує на броню.
Це життя зі мною, мов з ворогом, на ножах,
Наодинці, навідліг, на моральних і вольових,
Покоління хлопчиків виросло в бліндажах -
І живе, немов з осколком у голові,
Покладаючися на Бога, немов на ПТУР,
Віддираючи планету від підошов,
Підриваючись з окопу на новий штурм -
І це, напевно, найбільше,
Чим є любов.
Олекса Бик
І він тобі каже: а Бог про нас не забув.
Наша лінія фронту - ніби нерівний шов
На шкірі світу, що стрімко летить в трубу,
І це сьогодні єдине, чим є любов.
І це, далебі, єдина з моїх утрат,
Що одночасно - остання з моїх надій,
Це мої знамена стеляться на вітрах,
І осколки світу плавляться в бороді.
Це в польоті міни зриваються на фальцет,
Зариваються у вигорілу стерню -
Все життя моє одноразове, мов “ланцет”,
Що з небес пікірує на броню.
Це життя зі мною, мов з ворогом, на ножах,
Наодинці, навідліг, на моральних і вольових,
Покоління хлопчиків виросло в бліндажах -
І живе, немов з осколком у голові,
Покладаючися на Бога, немов на ПТУР,
Віддираючи планету від підошов,
Підриваючись з окопу на новий штурм -
І це, напевно, найбільше,
Чим є любов.
Олекса Бик
#поезія
І він тобі каже: а Бог про нас не забув.
Наша лінія фронту - ніби нерівний шов
На шкірі світу, що стрімко летить в трубу,
І це сьогодні єдине, чим є любов.
І це, далебі, єдина з моїх утрат,
Що одночасно - остання з моїх надій,
Це мої знамена стеляться на вітрах,
І осколки світу плавляться в бороді.
Це в польоті міни зриваються на фальцет,
Зариваються у вигорілу стерню -
Все життя моє одноразове, мов “ланцет”,
Що з небес пікірує на броню.
Це життя зі мною, мов з ворогом, на ножах,
Наодинці, навідліг, на моральних і вольових,
Покоління хлопчиків виросло в бліндажах -
І живе, немов з осколком у голові,
Покладаючися на Бога, немов на ПТУР,
Віддираючи планету від підошов,
Підриваючись з окопу на новий штурм -
І це, напевно, найбільше,
Чим є любов.
Олекса Бик
81views