#поезія
Чому душа болить так сильно ?
Мабуть, втомилася вона...
Так хоче спокою і ласки,
Так хоче вже вона тепла...
Вже хоче спокою і миру,
Щоб все минуло, як той сон...
Вже хоче, щоб усі ми разом,
Усі зібрались за столом...
Яке було тоді, то щастя,
Про те не думали тоді,
А зараз згадуєш...
І сльози, течуть тихенько по щоці...
Втомилася уже боротись,
Але ж нічого не змінить,
Пройде усе колись,
І будем...
Ми знову разом як колись...
Побачим друзів, рідних серцю.
Сім'я збереться за столом,
І про оце усе згадаєм,
Не мов страшний , то був лиш сон…
Душа моя втомилась й плаче,
Та вірю скоро все мине,
Якщо уже було погано,
...То далі добре буде все!
©️Наталія Кульбака
Чому душа болить так сильно ?
Мабуть, втомилася вона...
Так хоче спокою і ласки,
Так хоче вже вона тепла...
Вже хоче спокою і миру,
Щоб все минуло, як той сон...
Вже хоче, щоб усі ми разом,
Усі зібрались за столом...
Яке було тоді, то щастя,
Про те не думали тоді,
А зараз згадуєш...
І сльози, течуть тихенько по щоці...
Втомилася уже боротись,
Але ж нічого не змінить,
Пройде усе колись,
І будем...
Ми знову разом як колись...
Побачим друзів, рідних серцю.
Сім'я збереться за столом,
І про оце усе згадаєм,
Не мов страшний , то був лиш сон…
Душа моя втомилась й плаче,
Та вірю скоро все мине,
Якщо уже було погано,
...То далі добре буде все!
©️Наталія Кульбака
#поезія
Чому душа болить так сильно ?
Мабуть, втомилася вона...
Так хоче спокою і ласки,
Так хоче вже вона тепла...
Вже хоче спокою і миру,
Щоб все минуло, як той сон...
Вже хоче, щоб усі ми разом,
Усі зібрались за столом...
Яке було тоді, то щастя,
Про те не думали тоді,
А зараз згадуєш...
І сльози, течуть тихенько по щоці...
Втомилася уже боротись,
Але ж нічого не змінить,
Пройде усе колись,
І будем...
Ми знову разом як колись...
Побачим друзів, рідних серцю.
Сім'я збереться за столом,
І про оце усе згадаєм,
Не мов страшний , то був лиш сон…
Душа моя втомилась й плаче,
Та вірю скоро все мине,
Якщо уже було погано,
...То далі добре буде все!
©️Наталія Кульбака


817views