#поезія
Не той, насправді, другом є,
Хто обіймає і цілує..
А хто із Вами сльози ллє,
Як серце плаче і сумує.

Людьми своїми є не ті,
Хто Вам шампанське наливають.
А до проблем сліпі й глухі,
Ви плачете - вони співають.

Обличчя в щирості просте,
Немає зверхності й гордині.
А в серці доброта живе,
Ось це найкраще у людині.

Та якщо друг пішов від Вас,
Й залишив у тяжку хвилину..
Скажіть йому:"У добрий час",
Й забудьте легко цю людину.

Бо ті, хто люблять, не ідуть,
І коли важко не лишають.
І в цьому є найвища суть,
Як вірять, люблять й поважають.

Так, знаю, треба вибачать,
Але забути неможливо.
Бо другом зраднику не стать,
В стосунках вірність надважлива...

ВІТА ІГНАТКО
#поезія Не той, насправді, другом є, Хто обіймає і цілує.. А хто із Вами сльози ллє, Як серце плаче і сумує. Людьми своїми є не ті, Хто Вам шампанське наливають. А до проблем сліпі й глухі, Ви плачете - вони співають. Обличчя в щирості просте, Немає зверхності й гордині. А в серці доброта живе, Ось це найкраще у людині. Та якщо друг пішов від Вас, Й залишив у тяжку хвилину.. Скажіть йому:"У добрий час", Й забудьте легко цю людину. Бо ті, хто люблять, не ідуть, І коли важко не лишають. І в цьому є найвища суть, Як вірять, люблять й поважають. Так, знаю, треба вибачать, Але забути неможливо. Бо другом зраднику не стать, В стосунках вірність надважлива... ВІТА ІГНАТКО
Like
2
116views