Українська
English
#поезія
темінь гуляє між коридорами,
тиша дзвенить по кутах,
спогади, пишно павуттям оздоблені,
мріють, щоб хтось їх згадав.
дзиґар, що ритм відбивав щосекунди,
нині — домівка для снів.
більш не живуть в них минулого люди,
яких ти любити зумів.
люди-примари, пóмилки долі —
предмети музею фігур.
лиш тіні холодні залами ходять
і плачуть, що ти їх забув.
ключ від музею викинь із кручі —
хай дують свободи вітри.
і всіх, хто тебе безсовісно мучив,
із пам’яті в порох зітри.
Поліна Шишлевська
темінь гуляє між коридорами,
тиша дзвенить по кутах,
спогади, пишно павуттям оздоблені,
мріють, щоб хтось їх згадав.
дзиґар, що ритм відбивав щосекунди,
нині — домівка для снів.
більш не живуть в них минулого люди,
яких ти любити зумів.
люди-примари, пóмилки долі —
предмети музею фігур.
лиш тіні холодні залами ходять
і плачуть, що ти їх забув.
ключ від музею викинь із кручі —
хай дують свободи вітри.
і всіх, хто тебе безсовісно мучив,
із пам’яті в порох зітри.
Поліна Шишлевська
#поезія
темінь гуляє між коридорами,
тиша дзвенить по кутах,
спогади, пишно павуттям оздоблені,
мріють, щоб хтось їх згадав.
дзиґар, що ритм відбивав щосекунди,
нині — домівка для снів.
більш не живуть в них минулого люди,
яких ти любити зумів.
люди-примари, пóмилки долі —
предмети музею фігур.
лиш тіні холодні залами ходять
і плачуть, що ти їх забув.
ключ від музею викинь із кручі —
хай дують свободи вітри.
і всіх, хто тебе безсовісно мучив,
із пам’яті в порох зітри.
Поліна Шишлевська
110views