#поезія
А осінь прийдė...
Пошкрябає в серце тихенько.
Розквітне вогнем
у спраглій від сонця душі.
І хвіртку до літа
зачинить гачком так зґрабненько.
І боязко виллє
на рани спізнілі дощі...
А осінь прийдė...
До когось у серпні чи в грудні.
І бабине літо
у коси манірно вплете.
Лапаті листки
непотрібні нікому й паскудні,
В обéремок згòрне
і з ними від болю зітхне...
А осінь прийдé...
Комусь - у туманах,
комусь - золотим листопадом.
І яблука стиглі
в запасці старій принесе.
Хтось буде щасливий.
А хтось і не зовсім вже радий.
Та осінь прийде,
неодмінно до серця прийде...
Людмила Галінська
А осінь прийдė...
Пошкрябає в серце тихенько.
Розквітне вогнем
у спраглій від сонця душі.
І хвіртку до літа
зачинить гачком так зґрабненько.
І боязко виллє
на рани спізнілі дощі...
А осінь прийдė...
До когось у серпні чи в грудні.
І бабине літо
у коси манірно вплете.
Лапаті листки
непотрібні нікому й паскудні,
В обéремок згòрне
і з ними від болю зітхне...
А осінь прийдé...
Комусь - у туманах,
комусь - золотим листопадом.
І яблука стиглі
в запасці старій принесе.
Хтось буде щасливий.
А хтось і не зовсім вже радий.
Та осінь прийде,
неодмінно до серця прийде...
Людмила Галінська
#поезія
А осінь прийдė...
Пошкрябає в серце тихенько.
Розквітне вогнем
у спраглій від сонця душі.
І хвіртку до літа
зачинить гачком так зґрабненько.
І боязко виллє
на рани спізнілі дощі...
А осінь прийдė...
До когось у серпні чи в грудні.
І бабине літо
у коси манірно вплете.
Лапаті листки
непотрібні нікому й паскудні,
В обéремок згòрне
і з ними від болю зітхне...
А осінь прийдé...
Комусь - у туманах,
комусь - золотим листопадом.
І яблука стиглі
в запасці старій принесе.
Хтось буде щасливий.
А хтось і не зовсім вже радий.
Та осінь прийде,
неодмінно до серця прийде...
Людмила Галінська

104views