#поезія
А осінь прийдė...
Пошкрябає в серце тихенько.
Розквітне вогнем
у спраглій від сонця душі.
І хвіртку до літа
зачинить гачком так зґрабненько.
І боязко виллє
на рани спізнілі дощі...

А осінь прийдė...
До когось у серпні чи в грудні.
І бабине літо
у коси манірно вплете.
Лапаті листки
непотрібні нікому й паскудні,
В обéремок згòрне
і з ними від болю зітхне...

А осінь прийдé...
Комусь - у туманах,
комусь - золотим листопадом.
І яблука стиглі
в запасці старій принесе.
Хтось буде щасливий.
А хтось і не зовсім вже радий.
Та осінь прийде,
неодмінно до серця прийде...


Людмила Галінська
#поезія А осінь прийдė... Пошкрябає в серце тихенько. Розквітне вогнем у спраглій від сонця душі. І хвіртку до літа зачинить гачком так зґрабненько. І боязко виллє на рани спізнілі дощі... А осінь прийдė... До когось у серпні чи в грудні. І бабине літо у коси манірно вплете. Лапаті листки непотрібні нікому й паскудні, В обéремок згòрне і з ними від болю зітхне... А осінь прийдé... Комусь - у туманах, комусь - золотим листопадом. І яблука стиглі в запасці старій принесе. Хтось буде щасливий. А хтось і не зовсім вже радий. Та осінь прийде, неодмінно до серця прийде... Людмила Галінська
Like
1
104views