Українська
English
#поезія
А я молив, а я просив
Скінчились дні щоб невеселі.
І Бог почув, взяв і схрестив
У всесвіті дві паралелі.
Зійшлися долі дві людські,
У всесвіті не розминулись.
Кроки почулися легкі
І моє серце відгукнулось.
Світло очей її ясних
Мою душу осіяло.
І як я жив отак без них?
Мені їх так не вистачало.
Такого голосу дзвінкого,
Такої ніжності й тепла.
І як я жив весь час без цього?
І ти, де довго так була?
Олег Побережний
А я молив, а я просив
Скінчились дні щоб невеселі.
І Бог почув, взяв і схрестив
У всесвіті дві паралелі.
Зійшлися долі дві людські,
У всесвіті не розминулись.
Кроки почулися легкі
І моє серце відгукнулось.
Світло очей її ясних
Мою душу осіяло.
І як я жив отак без них?
Мені їх так не вистачало.
Такого голосу дзвінкого,
Такої ніжності й тепла.
І як я жив весь час без цього?
І ти, де довго так була?
Олег Побережний
#поезія
А я молив, а я просив
Скінчились дні щоб невеселі.
І Бог почув, взяв і схрестив
У всесвіті дві паралелі.
Зійшлися долі дві людські,
У всесвіті не розминулись.
Кроки почулися легкі
І моє серце відгукнулось.
Світло очей її ясних
Мою душу осіяло.
І як я жив отак без них?
Мені їх так не вистачало.
Такого голосу дзвінкого,
Такої ніжності й тепла.
І як я жив весь час без цього?
І ти, де довго так була?
Олег Побережний
91views