#поезія
Не кривди жодну на землі людину...
І без різниці - молода ,стара.
Адже вона також чиясь дитина
Чиясь бабуся ,мати і сестра.
Адже вони також творіння Бога,
У ній живе,як і в тобі душа,
Хоч будь вона багата чи убога,
Тобі знайома ,близька чи чужа.
У неї теж свої переживання,
Свої думки,проблеми й почуття.
Свої перестороги й поривання,свої надії і своє життя.
Вона також у чомусь особлива,
Сприймай її ,як рідну ,і прости.
Роби усе ,що робиш справедливо,
Щоби колись за це відповісти.
Яка б на долю не прийшла година,
Яка б досада не збивала з ніг-
Не скривди жодну на землі людину,
Бо людська кривда ,то страшенний гріх...
О.Сапріянчук- Маротчак
Не кривди жодну на землі людину...
І без різниці - молода ,стара.
Адже вона також чиясь дитина
Чиясь бабуся ,мати і сестра.
Адже вони також творіння Бога,
У ній живе,як і в тобі душа,
Хоч будь вона багата чи убога,
Тобі знайома ,близька чи чужа.
У неї теж свої переживання,
Свої думки,проблеми й почуття.
Свої перестороги й поривання,свої надії і своє життя.
Вона також у чомусь особлива,
Сприймай її ,як рідну ,і прости.
Роби усе ,що робиш справедливо,
Щоби колись за це відповісти.
Яка б на долю не прийшла година,
Яка б досада не збивала з ніг-
Не скривди жодну на землі людину,
Бо людська кривда ,то страшенний гріх...
О.Сапріянчук- Маротчак
#поезія
Не кривди жодну на землі людину...
І без різниці - молода ,стара.
Адже вона також чиясь дитина
Чиясь бабуся ,мати і сестра.
Адже вони також творіння Бога,
У ній живе,як і в тобі душа,
Хоч будь вона багата чи убога,
Тобі знайома ,близька чи чужа.
У неї теж свої переживання,
Свої думки,проблеми й почуття.
Свої перестороги й поривання,свої надії і своє життя.
Вона також у чомусь особлива,
Сприймай її ,як рідну ,і прости.
Роби усе ,що робиш справедливо,
Щоби колись за це відповісти.
Яка б на долю не прийшла година,
Яка б досада не збивала з ніг-
Не скривди жодну на землі людину,
Бо людська кривда ,то страшенний гріх...
О.Сапріянчук- Маротчак

876переглядів