#поезія
Чекаю Серпня. Знаю, ще зарано...
Він у хлібах колише юну Осінь,
вплітає маки в бурштинòві коси,
за пазуху сховавши дикі грози,
висушує на сіно все старанно...
Зарано...
Чекаю Серпня. Знаю, ще не час...
Десь за межею ходить по отавах,
збирає зорі по малинових загравах
мені на хустку. Весь такий у справах...
Складає маківки в букет. Бо буде Спас.
Та, ще не час...
Чекаю Серпня, спеки, громовиці...
От-от, і стежка-змійка приведе
в мою господу літечко святе
і стигле, наче колос, золоте,
в обіймах Осені, із присмаком кориці...
Чекаю...
Людмила Галінська
Чекаю Серпня. Знаю, ще зарано...
Він у хлібах колише юну Осінь,
вплітає маки в бурштинòві коси,
за пазуху сховавши дикі грози,
висушує на сіно все старанно...
Зарано...
Чекаю Серпня. Знаю, ще не час...
Десь за межею ходить по отавах,
збирає зорі по малинових загравах
мені на хустку. Весь такий у справах...
Складає маківки в букет. Бо буде Спас.
Та, ще не час...
Чекаю Серпня, спеки, громовиці...
От-от, і стежка-змійка приведе
в мою господу літечко святе
і стигле, наче колос, золоте,
в обіймах Осені, із присмаком кориці...
Чекаю...
Людмила Галінська
#поезія
Чекаю Серпня. Знаю, ще зарано...
Він у хлібах колише юну Осінь,
вплітає маки в бурштинòві коси,
за пазуху сховавши дикі грози,
висушує на сіно все старанно...
Зарано...
Чекаю Серпня. Знаю, ще не час...
Десь за межею ходить по отавах,
збирає зорі по малинових загравах
мені на хустку. Весь такий у справах...
Складає маківки в букет. Бо буде Спас.
Та, ще не час...
Чекаю Серпня, спеки, громовиці...
От-от, і стежка-змійка приведе
в мою господу літечко святе
і стигле, наче колос, золоте,
в обіймах Осені, із присмаком кориці...
Чекаю...
Людмила Галінська

89переглядів