#поезія
Біжить засмагле Літо
стежиною по полю,
де крутить вуса жито,
на варті - вряд тополі.

Волошки синьоокі
між жита виглядають.
Порушуючи спокій,
щось вітер тарабанить.

У голубій сорочці
гуляє льон по полю,
і гречка у рядочках
свою чекає долю.

З-під жовтих капелюшків
соняхи моргають
й, піднявши личко вгору,
на сонці загорають.

А на баштані - свято!
Солодка літня мрія -
кавунчики пузаті
чекають при надії.

Від поля та й до річки
вузенька стежка в'ється.
Біжить спекотне Літо,
радіє і сміється.

Ставши в танок, ромашки
Літечку моргають,
вуста розкрили маки
й, мов вогники, палають.

Духмяні трави й квіти
прикрасили дорогу...
А нам би в мирі жити
й здобути Перемогу...

Тетяна Зензерова.
#поезія Біжить засмагле Літо стежиною по полю, де крутить вуса жито, на варті - вряд тополі. Волошки синьоокі між жита виглядають. Порушуючи спокій, щось вітер тарабанить. У голубій сорочці гуляє льон по полю, і гречка у рядочках свою чекає долю. З-під жовтих капелюшків соняхи моргають й, піднявши личко вгору, на сонці загорають. А на баштані - свято! Солодка літня мрія - кавунчики пузаті чекають при надії. Від поля та й до річки вузенька стежка в'ється. Біжить спекотне Літо, радіє і сміється. Ставши в танок, ромашки Літечку моргають, вуста розкрили маки й, мов вогники, палають. Духмяні трави й квіти прикрасили дорогу... А нам би в мирі жити й здобути Перемогу... Тетяна Зензерова.
Like
Love
6
137views