#поезія Життя, доволі цікава річ. День минає, — минає ніч. Роки ідут, йде годинник до забуття, Ось ти є, ось ти був, а ось тебе вже на землі нема. Привид щастя на обрії не дає опустити пліч, Ти йдеш через спекотний день, йдеш через крижану ніч. Мета одна — відчути дотик її долонь, Контрольний цілунок, твоїх посивілих скронь. Серце, — невпинний, полум'яний твій мотор, Ганяє по венах гарячу кров. Ти завжди і всюди ідеш вперед. Мабуть не зупинить тебе навіть смерть. Гроші, та золото — пуста труха. У життя, у кожного, є своя ціна. Кожне життя, — це яскравий світ. Людина, — нащадок всіх непрожитих літ. Твій обов'язок, — сяйвом розігнати ніч, Пламеніти душею, як доменна піч. Одне спасенне життя — вже велика ціль. Тому, будь спокійним, і на своєму стій. Нехай довколо, йде по землі війна. Нехай, ніхто не вірить у силу мрій, У життя, у кожного, — є своя ціна. Й ти свій борг повністю заплатив... РудоЛись Донецьк, 10.07.2025г